Питання: Однією з проблем в Україні є поведінковий принцип більшості людей — «моя хата скраю». Це коли люди стають свідками беззаконня щодо сусідів або знайомих, але зі страху проходять повз або закривають очі, вдаючи, що не бачать того, що відбувається, щоб не втручатися, навіть якщо їх попросять про допомогу. Чи є шанс, що в нинішніх обставинах люди зможуть переосмислити згубність такої поведінки?
Відповідь Вознесеної Владичиці Матері Марії через Кіма Майклса. Ця відповідь була дана в 2022 році на вебінарі «Війна в Україні - можливість здійснити зсув у колективній свідомості від войовничого менталітету і нечутливості до життя до свідомості миру, людяності та єдності».
Мати Марія:
Як красномовно пояснила Гуань Інь, проблема насправді полягає в наступному: чи зможе Україна піднятися на більш високий рівень людяності? А це означає більш глибоке почуття спільності, що «ми беремо участь в цьому разом». І якщо ви всі разом берете в цьому участь, то ви висловлюєте свою думку, займаєте позицію, чітко даєте зрозуміти, що не так, і також чітко даєте це зрозуміти своєму уряду, щоб відповідні органи влади могли боротися з такими зловживаннями, включаючи, звичайно, і корупцію. З огляду на те, що зовнішня сила завдає так багато страждань, є ймовірність, що українці зможуть об'єднатися, причому в більшій мірі, ніж це було раніше. Безумовно, саме це протягом історії відбувалося з багатьма іншими народами, які піддавалися нападу зовнішнього ворога.
Безумовно, є певний потенціал, але для цього необхідно, щоб люди піднялися на той рівень людяності, коли ви не говорите подібно до Каїна: «Хіба я сторож брату моєму?» Ви визнаєте, що є охоронцем своїх братів і сестер, тому що, якщо ви охороняєте їх, вони будуть охороняти вас, і, отже, ціле підніметься на більш високий рівень, ніж той, якого ви могли б коли-небудь досягти, поки були розділені і не хотіли втягуватися в допомогу іншим людям. Якщо ви подивитеся на сучасні демократичні країни Заходу, то побачите, що вони досягли того вищого почуття солідарності, спільності, коли люди розуміють, що вони беруть участь у цьому всі разом і повинні допомагати один одному. Хоча і в різному ступені, але, безумовно, деякі країни досягли досить глибокого розуміння: «Ми дбаємо один про одного». Звичайно, саме це і повинно статися і в Україні.