«Я Є» Вознесений Майстер Шіва. Я радий повідомити вам, що завдяки зусиллям багатьох духовних людей в Росії, багатьох духовних людей в інших країнах, які давали веління та заклики протягом багатьох років, включаючи тих, хто давав веління щодо ситуації з війною в Україні протягом останніх років і тих з вас, хто брав участь у цій конференції, мені вдалося назавжди зв'язати і поглинути специфічну зміїну енергію, яка висіла над російським народом протягом довгого часу, навіть довше, ніж йшли розмови про Росію і російський народ.
Зміїна енергія
Якщо ви подивитеся на дерево, ви побачите, що на ньому є гілки та листя, яке вкриває дерево. Але якщо ви придивитеся уважніше, ви побачите, що між листям ховається змія, яка обмотала своє тіло навколо стовбура дерева і повільно душить його. Ось у такій ситуації перебуває російський народ вже дуже давно, починаючи з далекого минулого, про яке ми вже говорили раніше. Вони зазнали впливу зміїної енергії, яка діяла як отрута, що проникла в їхню ідентичність, ментальне та емоційне тіла, а в деякій мірі навіть у фізичне.
Що ж таке ця зміїна енергія? Ви знаєте з історії про Едемський сад, що Адам і Єва отримали чітку вказівку, що вони неодмінно помруть, якщо з'їдять заборонений плід. І змій вселив у їхні уми сумнів: «Ви не помрете». Росіяни отримали обіцянку від Вознесених Майстрів, що вони мають такий самий потенціал, як і всі інші. І що вони можуть перевершити себе і досягти того ж рівня, який бачили в інших. На той час російський народ не був таким розвиненим, як інші народи на Землі, але Вознесені Майстри дали йому обіцянку, що якщо він буде готовий перевершити себе, то зможе досягти того ж рівня, який бачив в інших. Змій вселив сумнів в ідентичність російського народу, що це брехня, що це неправда, що він не може досягти того ж рівня, бо не гідний цього.
Зміїні брехні
І багато людей повірили в це, бо бачили: «Ну, є велика різниця між тим, де ми знаходимося в свідомості і нашою зовнішньою ситуацією та тим, де знаходяться інші люди в свідомості і їх зовнішньою ситуацією. Можливо, це правда, що ми не гідні».
Потім, на ментальному рівні змії ввели більш витончене інтелектуальне міркування: що російський народ призначений для особливої місії в світі, бо інші люди не можуть її виконати, будучи таким витонченими, а вони -російський народ можуть виконати цю місію, бо були особливими, бо були готові зробити все, що завгодно, хай навіть найнижче. Іншими словами, їм сказали, що ці інші люди мали певні речі, на які вони не були готові піти. І тому вони не могли зробити те, що російський народ міг зробити для Світу.
А потім їм на емоційному рівні сказали, що для виконання своєї особливої місії вони повинні бути готові страждати більше, ніж ці нібито більш витончені люди, які не були такими жорсткими, такими твердими, такими байдужими, такими готовими пожертвувати собою заради справи, як російський народ. І тоді, якщо вони будуть готові пожертвувати достатньо, вони виконають свою особливу місію і зроблять щось епічно важливе для Землі, чого не зможе зробити жоден інший народ.
Ми хочемо більше, ніж це
Я не кажу, що російський народ був єдиним, якому розповіли подібну брехню, але російський народ, багато хто з нього, повірив у це. І вірить донині. Який ефект це має? Ну, подивіться на Радянський Союз, подивіться на Росію за Путіна, подивіться на ситуацію з війною в Україні. Що змусило багатьох інших людей переступити через себе, створити для себе кращий рівень життя, кращу форму правління? Вони дійшли до точки, коли сказали: «Досить. Ми хочемо більше, ніж це».
Що допоможе російському народу поліпшити своє становище? Вони повинні дійти до точки, коли скажуть: «Досить. Ми хочемо більше, ніж це». Що заважає російському народу дійти до цієї точки? Змієподібні брехні, про які Я щойно розповів. Ось що шепочуть змії їм на вухо: «Ви не можете дозволити собі сказати, що досить, бо тоді ви не виконаєте свою місію. Ви повинні бути готові жертвувати більше, страждати більше, бути все більш жорсткими, все більш рішучими, бути ще більш жорстокими, бо тільки так ви зможете виконати свою місію. Тому ви повинні прийняти будь-які випробування, які вам готує ваш уряд».
Китайські тортури
Це нагадує стародавню форму китайських тортур. Уявіть, що є людина, яку захопив ворог і яка тепер перебуває в полоні в таборі ворога. Ця людина, звичайно, хотіла б втекти, але не впевнена, що це можливо. Тоді до неї під прикриттям, так би мовити, відправляють когось, хто повідомляє полоненому: «За кілька днів хтось прийде і ми зможемо втекти, і ти будеш вільний. Але завтра ватажок банди, який тебе полонив, покличе тебе і скаже, що ти повинен вибрати частину тіла, яку тобі ампутують. І я тобі кажу, ти повинен вибрати ту, якої ти можеш уникнути або без якої ти можеш обійтися, щоб вижити ще один день і бути вільним». Людина вірить у це. Наступного дня її викликають. Вона вибирає частину тіла. Її ампутують. Людину повертають до в'язниці. Тепер людина, яка була агентом, каже: «Знаєш що? Сталася затримка. Визволителі не прийдуть сьогодні, але вони прийдуть скоро. Коли тебе завтра викличуть, ти повинен будеш вибрати іншу частину тіла для ампутації, просто вибери наступну, без якої ти можеш обійтися». Ви бачите схему. Кожного разу, коли відбувається ампутація, людина відмовляється від іншої частини тіла. Їй кажуть: «О, визволення знову затрималося, але тримайся. Будь сильним, вони прийдуть». І доки полонений вірить у цю схему, що він буде робити? Продовжувати приймати ампутацію все більшої кількості частин тіла, бо він тримається надії, що врешті-решт його визволять.
Отже, російський народ зазнав цієї форми тортур на психологічному рівні і значною мірою - на фізичному рівні. І за часів царювання, і за часів комунізму, і за часів путінізму - завжди є обіцянка, що російський народ має особливу місію і що її можна виконати: «Але ще не зараз, бо ви повинні відмовитися від більшої частини своїх свобод, більшої частини своїх прав. Ви повинні страждати ще більше. Ви повинні відправити більше солдатів на смерть в Україну. Але потім настане визволення. Ну, воно ще не настане, бо ззовні є дуже сильний опір. Захід працює проти Росії, тому ви повинні пожертвувати ще більше. Але потім настане визволення і тоді настане Земля Обітована».
І як довго це триватиме? Доки російський народ вірить у брехню, яку йому розповідають його лідери. Доки він вірить, що дуже скоро приведуть до Землі Обітованої: більше жертв, більше страждань, більше труднощів, більше жорстокості, більше сили. Багато росіян вже відмовилися від цієї зміїної брехні, зграї брехні, ще за радянських часів. Ще більше росіян відмовилися від неї з початком війни, але все ще є дуже багато тих, хто тримається за неї.
Шанс для російського народу
Але тепер, завдяки закликам і Моєму заступництву, Я знищив цього змія. Вони звільнені, щоб переосмислити, переоцінити. Це не суперечить Свободі Волі людей. Також, завдяки заступництву Дхіані Будд, які поглинули цю духовну отруту, росіяни мають можливість переосмислити та переоцінити: «Чи будемо ми продовжувати вірити в брехню, що все більше страждань приведуть нас до Землі Обітованої де немає страждань? Чи будемо ми продовжувати вірити в брехню, що страждання приведуть нас за межі страждань?» Або вони запитають себе: «Чому ми це робимо?»
Можливість є, можливість, якої ви, російський народ, не мали тисячі років. Коли Я кажу «росіяни», Я маю на увазі не тільки людей в Росії, але й в Україні, Білорусі та в будь-якій точці Світу. Ви маєте можливість, якої не мали тисячі років.
Якщо ви скористаєтеся цією можливістю, ви зможете перевершити минуле. Ви зможете прискорити себе, перевершити себе і отримати те, що мають інші люди. Але ви не можете отримати це через страждання, жорстокість, силу. Ви можете отримати це, набувши базової людяності і перейшовши до справжньої людяності. Саме людяність є Землею Обітованою, де немає страждань. І саме відсутність людяності утримує вас від неї. Продовжуючи використовувати відсутність людяності, ви не наблизитеся до Землі Обітованої, а лише будете віддалятися від неї все далі і далі.
Ось вибір, який Я ставлю перед вами. Я послав своїх Ангелів і Представників до кожної людини, яка є частиною цієї групи. Ми стоїмо перед ними в ефірному світі і світимо Світлом на нижчу сферу ідентичності, на ментальну та емоційну сфери, щоб вони не могли цього не помітити. Можливо, не на свідомому рівні, але, безумовно, на інших рівнях. Можливість тепер надана. І ми можемо тільки чекати і дивитися, що вони зроблять або не зроблять.
Звільнення душ солдатів
Тепер Я хочу вжити ще одного заходу, використовуючи ваші заклики, щоб прискорити певний розвиток подій. Звичайно, це означає піти на поле бою і звільнити всі душі, які застрягли там з початку війни в емоційній сфері або ментальній сфері, а деякі навіть в нижній сфері ідентичності. Я звільню їх, щоб вони мали можливість рухатися далі, якщо вони вирішать скористатися цією можливістю. У цьому відношенні Я хочу описати певну різницю, яку Я можу спостерігати з мого рівня. Ви можете подивитися на вбитого російського солдата і вбитого українського солдата. Звичайно, вони всі індивідуальні особистості, але є певні тенденції, які вимальовуються.
Ви можете взяти конкретну людину з будь-якої сторони. І сказати: «Ось конкретні обставини, за яких ця людина загинула. Була певна військова операція, бій, сутичка, як ви це назвете, і людина загинула». Тепер ви можете сказати: «Чи дала смерть цього солдата якийсь результат у війні, чи підштовхнула війну в тому чи іншому напрямку?» Чому це важливо? Тому що коли солдат гине на війні, більшість з них, покинувши фізичне тіло, хочуть відповісти на таке питання: «Чи змінила моя смерть щось для моєї країни?» Це питання, яке задають собі більшість солдатів — не тільки росіяни та українці, а і більшість солдатів у всьому Світі, протягом всієї історії.
Померти за свою країну
Ви можете сказати, що країна має певне право вимагати від своїх громадян певних речей. Ви здобуваєте освіту, маєте роботу або починаєте бізнес, сплачуєте податки, дотримуєтеся законів, маєте дітей тощо. А в крайніх випадках країна має право вимагати від своїх громадян померти за свою країну, захищати країну. Але це надзвичайна жертва, яку можна вимагати від своїх громадян. Тому, щоб це було легітимним, має бути причина, яку люди можуть прийняти, щоб вони відчували, що їхня смерть має значення. Якщо ви не можете дати своїм солдатам відчуття, що їхня смерть має значення, ви створюєте дуже важку карму, змушуючи їх йти на війну.
Українські солдати
Ви бачите, що на українському боці відбуваються окремі сутички. Наприклад, може бути український генерал, який неправильно розуміє ситуацію на полі бою і відправляє певні підрозділи, по суті, на безнадійну місію, де більшість з них гарантовано загине. І це не матиме жодного значення, тому що генерал прорахувався. Можна сказати що ці солдати, в певному сенсі, загинули даремно. Але з загальної точки зору, чи вони загинули даремно? Чи відчували вони це самі? Бо можливо, коли вони залишають тіло то мають відчуття: «Так, ця конкретна сутичка насправді нічого не змінила. Але загалом наша жертва мала значення, допомогла нашій країні вижити». Загалом, українські солдати, коли залишають тіло, все одно мають відчуття, що їхня жертва була варта того, бо вона мала значення.
Що це дає солдату? Це полегшує перехід для душі, рух у Світло, як про це говорять ті, хто пережив клінічну смерть. А отже, вона отримує допомогу в осмисленні свого життя, у самоперевершенні, у зціленні психіки та в русі далі. У них менша ймовірність, що вони застрягнуть в емоційній сфері, бо мають позитивний настрій.
Російські солдати
Тепер, якщо подивитися на російську сторону, на рівні місцевості можна побачити, що одна з основних тактик, яку використовують російські командири, — це так звані «м'ясні хвилі», коли російських солдатів, іноді навіть поранених, відправляють на відкриту місцевість, щоб вони просто потрапляли під вогонь українців і викривали позиції, щоб їх можна було обстріляти з артилерії. В багатьох таких атаках гине набагато більше людей, ніж було б необхідно для досягнення будь-якої військової мети. Часто російські командири проводять оцінку: « Хто найслабші солдати? Хто ті, без кого можна найлегше обійтися? Чи мають вони фізичні вади? Чи мають вони надлишкову вагу? Чи мають вони психологічні проблеми?». Якщо так, то тоді вони є витратною сировиною. Відправте їх туди, щоб вони притягнули вогонь і були вбиті. Як ви думаєте, що відчувають такі солдати, коли душа залишає тіло? Вони відчувають, що ніхто про них не дбав. Їхня смерть нікому не була потрібна.
Ось у цьому полягає різниця між російською та українською арміями. Ви можете сказати, що будь-яка армія має певну жорстокість, тому що не можна поважати окрему людину. Важливий загальний успіх на полі бою. Тому людей потрібно змушувати дотримуватися дисципліни. Однак є різниця: хоча багато українських командирів пройшли підготовку в російській армії, вони все одно по-іншому ставляться до своїх солдатів. З російського боку до солдатів ставляться з очевидною жорстокістю і зневагою до життя. Це також сприяє тому, що російські солдати відчувають, що ніхто про них не дбає.
Ви можете сказати, що коли солдати йдуть на битву, багато з них відчувають, що роблять це для своєї країни і що їхня країна дбає про них. Про них дбають лідери. Про них дбають їхні родини, які залишилися вдома, і пам’ятають про жертву, яку вони приносять. Але як довго триває це відчуття? Ну, знову ж таки, українські солдати можуть його зберегти. Навіть після смерті вони все одно мають відчуття, що їхня країна дбала про них. У Росії, навіть якщо вони знають, що їхні родини дбають про них, але коли вони стикаються з жорстокістю російської армії, жорстокістю поля бою, вони розуміють, що їхні родини дбали про них тільки тому, що їм подали абсолютно нереалістичне уявлення про те, що таке війна. Вони також усвідомлюють, що їхні військові командири не піклуються про них. Деякі з них мають відчуття: «Ну, принаймні Путін піклується, бо ми робимо це для нього. Він батько нації. Ми жертвуємося за нього». Але більшість російських солдатів, які гинуть на полі бою, особливо в цих безглуздих атаках, втрачають ілюзії. Вони усвідомлюють, що Путін абсолютно не піклується про них, як про окремих людей. І це дуже ускладнює перехід душі такого солдата, бо все, чого вона насправді хоче — це зникнути. Ми можемо сказати «померти», але тіло вже померло, а душа все ще свідома. Але вони хочуть більше не бути свідомими. Вони не хочуть жити. Вони не хочуть рости. Вони не хочуть отримувати допомогу. Вони не хочуть зцілюватися. Вони в основному просто хочуть зникнути в небуття.
Це занадто
Для Вознесених Майстрів, які хочуть допомогти кожній душі на Землі це дуже ускладнює допомогу таким душам. Це Наше завдання. Це Наше призначення. Це Наше зобов'язання. Але Ми повинні працювати з Свободою Волі. На що відкриваються такі душі? На демонів з астрального плану, які хочуть вкрасти їхню енергію, змушуючи їх почуватися погано, змушуючи їх почуватися ще гірше. Буквально, деякі з цих душ притягуються до того, що люди вважають пекельними царствами, де їх постійно катують і висмоктують енергію.
Чому Я вам все це розповідаю? Тому що те, що Я щойно сказав, є зміїною брехнею - будь-яка жертва варта того, щоб досягти мети. Але одна з речей, яка може пробудити російський народ від цього, – це усвідомлення, що є межа того, скільки жертв вони готові принести. Настає момент, коли ви дивитеся на жертви цих солдатів, які є членами вашої родини. І ви кажете: «Це занадто. Держава не має права вимагати цього від нас. Ми не приймемо цього. Чому ми це робимо?» І Я проектую це в колективну свідомість, щоб ті люди, які втратили солдатів, які загинули або повернулися пораненими, могли прокинутися і усвідомити, що з милосердя до людей, яких вони знають, вони не можуть прийняти цю брехню - більше страждань звільнить нас від страждань. Більше страждань призведе лише до ще більших страждань.
У відповідь на ваші заклики Я відправив Представників до кожної душі, яка застрягла, звільнив їх — навіть тих, хто застряг в астральному плані. Я запропонував їм можливість рости, піднятися на вищий рівень, де вони можуть отримати допомогу. Деякі приймуть пропозицію, деякі — ні. Я також відвідав родичів цих солдатів, звільнив їх від ілюзії, щоб на внутрішніх рівнях вони мали можливість вибрати: «Чи ми все ще віримо, що жертва наших синів була варта того? Або ми подивимося на реальність, що це абсолютно безглузда трата людського життя? І що держава не має права вимагати цього від свого народу». Деякі прокинуться, деякі ні. Така природа вільного вибору. Нехай тоді суд Христа буде над тими, хто відкидає цю можливість.
Хоча це може здатися дещо похмурим посланням, як і інші, які Ми дали на цій конференції, це послання має надію, що страждання російського народу можуть закінчитися. Вони можуть закінчитися, якщо ви цього захочете. Та якщо ви вирішите не закінчувати страждання, то це буде тому, що ви ще не настраждалися достатньо. І тоді, Ми з Вознесеного рівня, мусимо схилитися перед вашою Свободою Волі і залишити вас наодинці у ваших стражданнях на невизначений час. Знову ж таки, це може здатися похмурим посланням. Але, Мої любі, в ньому є також надія, бо ви тепер маєте можливість, якої не мали тисячі років. Я не маю жодної думки, як би ви могли сказати з людського рівня, про те, що повинні вибрати окремі люди чи критична маса російського народу.
Я задоволений, що надав цю можливість. Я задоволений тим, що стою осторонь, але постійно готовий надати допомогу тим, хто просить про неї, тим, хто її приймає. Вона панує над справедливими і несправедливими. Несправедливі можуть стати справедливими, просто прийнявши цю можливість. На цьому Я сказав все, що мав сказати. Я випромінив достатньо Світла через ваші чакри та аури в колективну свідомість російського народу, яка включає багатьох українців, які також є частиною цієї кармічної групи. І тому Я запечатую вас у вогні Шіви.