«Я Є» Вознесений Майстер Падмасамбхава. Я розмірковував — якщо можна сказати, що Вознесений Майстер розмірковує — що Я міг би додати до того, що вже дано, чи точніше, що Я міг би додати, не перевантажуючи вас повністю?»
Віа Долороса
Почну з легенд про те, як Я приніс буддизм до Тибету і нібито скликав групу Тертонів*, своїх учнів, які в майбутньому стануть мисливцями за скарбами і знайдуть скарби, які Я сховав. Багато людей, особливо в Тибеті, сприймають легенду буквально і думають, що Я сховав, у якійсь прихованій гірській печері, або різні предмети, або книги з настановами і просунутими Вченнями, які вони могли б знайти. Деякі люди навіть шукали такі печери, що є дуже великим завданням у Тибеті, бо там не бракує гір, підніматися на які завжди важко, але деякі вважають, що чим складніше піднятися, тим більша ймовірність, що там є прихована печера.
Над цим важливо замислитися, якщо ви хочете змінити ситуацію у бурхливому Світі. Оскільки є певна кількість духовних учнів, то є насправді створені колективні сутності, які хочуть створити враження, що духовний Шлях повинен бути важким. У Християнстві є Віа Долороса - довгий, виснажливий, важкий шлях. В Індуїзмі є різні вчення про цей шлях. І є люди, які серйозно вірять, що чим складнішим, чим важчим, чим більш дисциплінованішим буде їхній шлях, тим краще їм буде на Небесах, як би вони це не уявляли. Є навіть деякі учні Вознесених Майстрів, які вважають, що чим більше труднощів ви зустрічаєте, перебуваючи у втіленні, тим більше духовних досягнень ви накопичуєте і, отже, тим вищий ранг Вознесеного Майстра матимете після того, як вознесетеся.
група Тертонів*- Tertön (тиб. gter ston) - буквально означає «виявитель скарбів» / «відкривач терма». Терма — це приховані духовні скарби (переважно вчення), свідомо заховані Падмасамбхавою та іншими майстрами для того, щоб у майбутні часи їх «відкрили» тертони.
Це практик/йогін, який знаходить терма — «приховані духовні скарби» вчення (тексти, мантри, символи, іноді навіть предмети), які, за традицією, були свідомо сховані великими майстрами (насамперед Падмасамбхавою) для майбутніх поколінь.
Отже, тертони — це «мисливці за духовними скарбами», призначені відкривати приховані вчення в належний час.
Духовний шлях як епічна драма
Якщо ви візьмете наведені Нами Вчення, ви можете побачити, що не можете зробити нічого на Землі, що забезпечило б вам вищу позицію у Вознесеній Сфері, бо для того, щоб вознестися, ви повинні відпустити все, що стосується Землі. А ви берете все, що бачите у фізичній Сфері, в духовному Вченні, у своєму власному розумі, і створюєте ментальний образ того, що означає бути Вознесеним Майстром. Потім ви проєктуєте це і думаєте, що реальність відповідатиме вашому образу, але ніщо у Вознесеній Сфері не буде відповідати жодному образу, бо Христос ніколи не відповідатиме образу, створеному на Землі. Як він міг би звільнити вас від ілюзій, якщо б відповідав ілюзіям і підтверджував їх?
Коли ви вважаєте, що духовний шлях має бути важким і сповненим страждань, це насправді є відображенням того, що Ми називаємо епічним мисленням, у якому ви створили драму. Ви перетворили духовний шлях на драму і вважаєте, що чим героїчнішим є ваш шлях подолання труднощів, подолання вартового порогу, «перемоги» над темними силами, тим більш героїчний прийом ви отримаєте у Вознесеній Сфері. І частина вашої мотивації полягає не лише в тому, щоб вознестися, а в тому, щоб отримати якийсь особливий, вищий прийом у Вознесеній Сфері, бо ви знову думаєте, що ваше бачення поділяють Вознесені Майстри. Саме тому в деяких попередніх диспенсаціях ви бачили епічний спосіб мислення, коли організацію порівнювали з Камелотом, з Лицарями Круглого Столу та з героїчним пошуком Святого Грааля. Але як ви знаходите Святий Грааль? Вбиваючи драконів, які зустрічаються на вашому шляху? Рятуючи дівчат у біді? Чи шукаючи приховані скарби? Ні, Святий Грааль — у вас, бо Святий Грааль — це Христосвідомість.
Проєктування нової Сфери
Приховані скарби, про які Я говорив стільки років тому — це Христосвідомість, і ви знаходите її в Царстві, яке перебуває всередині вас. Поки ви шукаєте назовні, чи то в печері, чи десь ще, ви ніколи її не знайдете. Ви й не можете її знайти. Не можна знайти щось, якщо шукаєш там, де цього немає. Чи означає це, що Я стверджую: сама концепція шляху недуальності є марною, як кажуть деякі з нових вчителів неоадвайти*? Ні, Я цього не кажу. Шлях має цінність, але не з тієї причини, яку собі уявляє багато людей.
Дозвольте мені дати вам інший погляд на ідею мисливця за скарбами, що шукає приховані скарби. Спершу вам потрібно визнати, що справжні скарби, які ви шукаєте — це зовсім інший вид скарбу, а не те, як стверджують, що Я колись залишив на Землі. Дозвольте мені повернутися до одного із запитань, на які сьогодні вже відповідали. Чи буде після цієї Сфери інша Сфера? Так, буде восьма сфера. Чи буде її спроєктовано Вознесеними Майстрами із шостої та сьомої сфер? Так, це правильно. Деякі з вас, коли вознесетеся, також виберуть взяти участь у проєктуванні цієї Сфери, і Ми вже казали, що наступна Сфера буде щільнішою за цю. Але Ми, які маємо досвід життя в цій щільній сьомій Сфері, візьмемо наш досвід і використаємо його як основу для проєктування восьмої Сфери таким чином, щоб істоти все одно могли б знайти шлях і здійснити своє вознесіння, навіть якщо Сфера буде більш щільною.
Неоадвайта* — це сучасний, спрощений напрямок «недуального» вчення, який формально спирається на адвайту, але по суті сильно від неї відрізняється.
Класична адвайта‑веданта: глибока філософія недуальності, жорстка дисципліна, роки практики, етичні вимоги, поступовий шлях очищення й усвідомлення. Неоадвайта: сучасні «просвітлені» вчителі, які часто кажуть приблизно так: «Нема нікого, кому треба просвітлюватися, ти вже є Те, просто побач це зараз» — без реального шляху, роботи з его й «я»
Космічний архів дуальності
Але як Ми це зробимо? Ми вже говорили про різні причини, через які аватари обирають прийти на неприродну планету. Ми говорили про ваше бачення: у вас була певна мотивація, ви хотіли чогось досягти. Але існує глибше пояснення, про яке Ми не знали, коли залишали природні планети, щоб втілитися на неприродній планеті. А глибша причина полягає в пошуку скарбів, які можна знайти лише на неприродній планеті. Чому це так? Що можна знайти лише на неприродній планеті? Це досвід, який ви можете отримати тільки на неприродній планеті — досвід дуальності.
Можна сказати, що в духовній шостій Сфері, існує структура, схожа на будівлю, але значно складніша. Тим не менш, за бажання ви можете візуалізувати її як будівлю. Це будівля архіву. У ній не зберігаються письмові записи, книги чи фотографії. Сфера накопичує те, що найкраще порівняти з голографічними зображеннями, тривимірними — хоча насправді вони чотиривимірні. У певному сенсі це схоже на тривимірний фільм, який можна «відтворити», і таких записів багато, зокрема і з природних планет. Але є особливий архів, призначений лише для записів із неприродних планет, і його мета — зберігати досвід, який можна буде використати, коли Ми проєктуватимемо наступну Сферу, щоб Ми могли інтегрувати переживання.
По суті, Ми дивимося на те, як далеко в дуальність могли зайти люди на Землі, наскільки щільне і наскільки витончене відокремлене «я» вони могли створити на планеті з таким вібраційним рівнем, як у Землі, з такою планетарною матрицею, як у Землі. А потім, через дуже складний процес, який Я не буду описувати детально, коли ця Сфера вознесеться, а деякі почнуть ще раніше — Ми розпочнемо розглядати накопичений досвід і скажемо: «Ми можемо використати ці переживання, щоб спроєктувати наступну Сферу і певні планети в цій Сфері таким чином, щоб був вбудований механізм безпеки, щоб Істоти все одно могли знайти шлях і йти ним, попри те, що матерія буде щільнішою.» Так виглядає, що дуалістичний досвід, який люди отримали в сьомій Сфері, стає основою для проєктування наступної Сфери так, щоб людям не доводилося вивчати ті самі уроки знову. Вони можуть створити інші уроки, глибші рівні дуальності й розділення, але принаймні буде певна стежка, якою вони зможуть слідувати.
Мета — відчути дуальність
Аватари, частина вашого завдання на Землі в основному полягає в отриманні певного досвіду. Сен‑Жермен говорив про те, що будь-який ваш досвід не був помилкою. Його можна перетворити на актив, який допоможе вам допомагати іншим. Звичайно, це дуже стосується решти вашого втілення в цьому житті і, якщо у вас будуть майбутні життя, то також і їх. Але це стосується і вищої перспективи — ваш досвід може допомогти життєпотокам у восьмій Сфері. Це означає, що не має значення, що саме ви пережили. Насправді, з певної точки зору можна сказати, що чим глибше ви занурилися в дуальність, тим краще — коли ви знову піднімаєтесь над нею. Адже мета не в тому, щоб зберігати запис про те, як ви входите в дуальність і залишаєтеся там на невизначений час, а в тому, щоб зберігати запис того, як ви виходите з певного рівня дуальності. І коли ви возноситеся, ви долаєте все, що пережили в цьому та попередніх життях. Немає нічого невирішеного, коли ви возноситеся, і це означає, що коли ви возноситеся, усе, що ви пережили, вже не має значення.
Якщо дивитися на це з точки зору того, що ви збираєтеся померти, то коли помрете і залишите позаду свої поточні турботи, тоді ви побачите те саме. Коли ви возноситеся, ви залишаєте все позаду. Тож чому вам не хочеться на це дивитися? Навіщо прагнути це придушити? Навіщо прагнути це приховати? Дивлячись на це, ви переступаєте це, трансцендуєте, і цей процес трансцендування потім «піднімається» до архіву. Ми можемо назвати це Архівом Акаші, хоча це не зовсім те саме, що записи Акаші. І таким чином ви допомагаєте, робите внесок у проєктування наступної Сфери.
Відокремлені «я» як приховані скарби
Тепер, якби тибетський буддист почув би це Вчення, він сказав би: «Це зовсім не те. У нас є наша інтерпретація того, що це за скарби». І це нормально. Нехай вони мають своє тлумачення, допоки їм це потрібно.
Але ви, учні Вознесених Майстрів, можете усвідомити, що будь-який досвід подолання обмеженого самовідчуття є скарбом. Чому він прихований? Тому що, поки ви не подолаєте обмежене «я», ви не можете сприймати його як скарб. Ви побачите це як в’язницю, як обмеження, як страждання: «Горе мені, чому це відбувається?» Звичайно, Ми сподіваємося, що через ці Вчення, ви зможете поглянути на своє життя і сказати: «Мені більше не потрібно нічого приховувати. Мені не потрібно намагатися приховувати щось від інших людей. Мені не потрібно намагатися приховувати щось від себе». Перш за все, важливо перестати приховувати будь що від себе. Ви дивитеся на це, входите в це і шукаєте прихований скарб — урок того, як трансцендувати його, як трансцендувати себе, відокремлене «я», яке дало вам цей досвід.
Хтось днями говорив про біль, глибокий біль. Настає момент, коли єдиний спосіб подолати біль — це заглибитися в нього. Ваша інстинктивна реакція така, що коли ви відчуваєте внутрішній біль, ви хочете піти від нього, хочете проігнорувати його, хочете відвернутися від нього. Останнє, чого вам хочеться, — це заглибитися в нього. Але що, якби Я сказав вам, що за завісою болю ховається прихований скарб? І єдиний спосіб знайти його — пройти через біль. Ви не можете знайти скарб, тікаючи від болю або, якщо на те пішло, від чогось іншого. Бо скарбом є досвід подолання іншого досвіду, обмеженого досвіду, і якщо ви не дозволяєте собі пережити обмежений досвід, як ви можете його подолати? Як можна знайти цей скарб?
Тертони Падмасамбхави
Зараз існують різні значення цього скарбу. Є деякі люди у втіленні, які пов’язані зі мною як зі своїм гуру, як із Вознесеним Майстром і вони покликані знайти інший вид скарбу. До речі, ці люди, більшість із них, не втілені в Тибеті, а розкидані по всій Земній кулі. Деякі з вас є серед них, не багато, але деякі. Що Мої Тертони мають знайти? Який скарб чекає на них за завісою пережитого ними болю? Що ж, Я — скарб, який на них чекає. Ви пов’язані з іншими Вознесеними Майстрами, і коли ви проходите через біль і розв’язуєте свої «я», ви знаходите свою Присутність «Я Є», а також свого Вознесеного Майстра чи Майстрів. Отже, це і є скарб.
І, звичайно, коли ви знайдете Майстра, досвід свідомості Майстра дасть вам іншу перспективу. Скільки з вас усвідомлюють, що до того, як ви знайшли вчення Вознесених Майстрів, ви мали набагато більш обмежений погляд на життя, а відкриття Вчень змінило ваш погляд? Вже багато з вас мали досвід Присутності, Буття та Свідомості Майстра, і це ще більше змінює вашу точку зору. Коли ви безпосередньо і свідомо переживаєте вираження Христосвідомості, у вас є система відліку, і ви отримуєте досвід, який змінює ваше життя назавжди. Ви не можете повернутися назад, ви не можете «не побачити» те, що вже побачили. Це і є скарб, який варто шукати.
Шлях, визначений его
Повертаючись до ідеї, що шлях має бути важким — то що визначає, яким буде ваш шлях? Деякі захочуть поглянути на образ шляху посвячення, визначений якоюсь вищою духовною Істотою — Вознесеними Майстрами чи іншими, або, можливо, тими Істотами, які дали масонські вчення — 33 рівні посвячення або 33 сходинки до Христобуття, чи як би вони це не називали. Вони скажуть: «Існує шлях посвячення, визначений Вознесеними Майстрами, і ви повинні приймати одне посвячення за раз і підніматися по заздалегідь визначеному шляху. Нехай ви пройдете всі випробування». З певної точки зору Ми можемо сказати: «Так, шлях є, тому що Ми, Вознесені Майстри, використовуємо свій досвід вознесіння з цієї Сфери, щоб визначити шлях, який може допомогти іншим». Ті з Нас, хто вознісся з неприродної планети, дають відповідні Вчення, дивлячись на те, як Ми можемо розробити шлях, який допоможе людям на Землі.
Однак, багато людей вважають, що це якийсь заздалегідь визначений автоматичний шлях, де вам просто потрібно знайти підказку, яка розв’язує загадку, а потім ви повертаєте ключ у замку і приховані двері відкриваються, і ви проходите крізь них. Але це не так. Незважаючи на те, що нами визначений певний шлях посвячення, кожен із вас має йти ним у свій індивідуальний спосіб. І що визначає, яким буде ваш конкретний шлях? Ваш індивідуальний спосіб проходження шляху визначають відокремлені «я» у вашій свідомості, тому що ініціація, яку ви повинні пройти, полягає в тому, щоб побачити відокремлене «я», яке ви маєте на своєму поточному рівні зі 144 рівнів й дозволити йому померти, щоб піднятися до наступного рівня. Ось так ви проходите випробування.
Це не якийсь містичний процес пошуку прихованої підказки чи прихованої загадки, яку ви розв’язуєте — чи виконання завдання, чи вбивство дракона, чи щось подібне. І не «вбивство Стража порогу», як про це говорили в одній попередній організації. Це була метафора, дана в той час у вченні, яка була доречною для рівня свідомості того часу. Але ви не вбиваєте відокремлене «я». У цьому й полягає «магія» вищого Вчення: ви просто дозволяєте йому померти. Але перш ніж ви зможете дозволити йому померти, ви маєте побачити його ззовні, завдяки тому, що Свідоме «Я» відокремлюється від нього, — і це відпущення означає проходження випробування.
Але що Ми також сказали? Відокремлене «я» створене, щоб дати вам певний досвід, і вам дозволено мати цей досвід. Насправді ви створили це «я», бо хотіли мати саме такий досвід, і вам дозволено мати цей досвід стільки часу, скільки ви хочете, доки ви не насититеся ним достатньо і не зможете його відпустити.
Наскільки довгим і важким буде ваш шлях? Визначає це кількість епічних «я», які ви створили, і те як довго вам потрібно переживати досвід через кожне конкретне «я», перш ніж ви достатньо насититеся і зможете відпустити його. Ви самі ускладнюєте собі шлях. Ви робите шлях довгим і важким. І як ви це робите? Маючи образ, що проходження шляху є епічним процесом, який має певну епічну важливість і який приведе вас до якоїсь епічної нагороди. Але все це визначається зі свідомості дуальності. Це не той шлях, який ми окреслили. Ми окреслили шлях Свободи від усіх цих дуалістичних «я» та образів.
Розумієте, на духовному шляху є певний етап, і він стосується всіх духовних людей. Але кожне Вчення, кожна організація має свою версію цього етапу. У попередніх Вченнях Вознесених Майстрів був образ Камелота, образ пошуку Святого Грааля і героїчних пошуків прихованого скарбу. Але цим керує его, яке думає, що якщо ви завершите квест, визначений его або занепалими істотами, ви отримаєте винагороду, яку хоче его. Ви будете особливими. Ви будете помазані. Ви будете піднесені до певного рівня авторитету або влади, влади над матерією. розуму над матерією. Дайте Мені відповідь на запитання: «Чому б влада над матерією мала значення у вознесеній Сфері? Навіщо вона вам, коли ви вже вознеслися?»
Відпускання епічного квесту
Настає момент на 96‑му рівні, коли вам потрібно поглянути на те «я», яке ви створили між 48‑м і 96‑м рівнями. І вам потрібно побачити, що в ньому все ще, у більшості випадків, є елемент епічного способу мислення, коли ви думаєте, що маєте якесь епічне значення в космічній перспективі, що є епічна важливість того, що ви йдете шляхом, проходите ініціації, стаєте Живим Христом. Ви думаєте нібито можете зробити те, чого ніхто інший не може зробити, і отримати остаточне визнання чи нагороду.
І Я знаю, що це прозвучить жорстко, але іноді потрібно просто говорити реально, тому що, переходячи на 96‑й рівень, ви не можете прикидатися, ви не можете «зіграти» це. Є популярний вислів: «Прикидайся, доки не вийде». Але ви ніколи не досягнете Христосвідомості, доки прикидаєтеся. Ви не можете обдурити Христа. Ви справді думаєте, що можете обманом потрапити до Небес? Так, его в це вірить — і саме це вам потрібно побачити. Тоді ви можете побачити ту «марноту марнот». Усе — марнота. Ваше его вважає себе більш особливим, ніж его будь‑якої іншої людини: «Моє его сильніше за твоє его». Але розумієте, в певному сенсі немає нічого нового під Сонцем. Існує лише обмежена кількість ілюзій, які можуть придумати свідомість дуальності та занепалі істоти, оскільки вони мають обмежену уяву. Чому вона обмежена? Тому що вона дуалістична! Вона завжди має бути у співвідношенні з чимось іншим. Це й є обмеженням уяви.
Настає той момент на 96‑му рівні, коли вам потрібно подивитися, чи маєте ви цей епічний погляд на духовний шлях, відпустити його та визнати, що у вашого его немає нічого особливого. У вашого его немає абсолютно нічого особливого! Воно не може зробити нічого такого, чого не могли б зробити інші его. Воно не вигадало жодного епічного квесту, якого б не вигадали інші. Що б ви не зробили, це вже зробив хтось інший. Деякі з них тепер є Вознесеними Майстрами, тому що вони відпустили епічний квест, побачили це таким, як воно є, і вирішили: «Досить, досить, досить!»
Лівосторонній шлях
Якщо ви не відпустите епічний квест, ви не зможете піднятися вище 96‑го рівня, але ви не можете стояти на місці на 95‑му, тож вам доведеться спускатися. Що ви тоді робите? Ви фактично відкидаєте Христа, як Петро зробив це тричі. Насправді він відкинув Христа, коли сказав Ісусу: «Це не буде з Тобою, Господи. Я краще за Тебе знаю, що має статися з Тобою в Єрусалимі». Це також було відкиданням Христа.
То що ви тоді робите? Ви починаєте йти фальшивим шляхом, що Ми називаємо лівостороннім шляхом. Він полягає в тому, що замість того, щоб дозволити епічному «я» померти, ви прагнете підтвердити та прославити його, тож ви прагнете створити досвід того, що ваше епічне «я», ваше его має рацію і знає краще за Христа, що є реальним, а що є нереальним. І ви можете дійти до самого найнижчого рівня — занепалі істоти, починаючи з четвертої Сфери, щоразу, коли вони падали, йшли цим лівостороннім шляхом, прагнучи довести, що їхнє відокремлене «я» праве, а Христос помиляється.
Фальшиві вчителі
Зауважте: закон Свободи Волі дає вам право на такий досвід. Те, що багато людей роблять, коли вирішують піти лівостороннім шляхом — вони ставлять себе в позицію духовних учителів, прагнучи залучити учнів з нижчого рівня свідомості, і виставляють себе як вищий авторитет, який дає найвище вчення на Землі. Деякі з цих гуру навіть посилаються на Вознесених Майстрів, але вони не мають з Нами контакту, бо саме це вони відкинули на 95‑му рівні. Вони вступають у контакт із істотами ментальної Сфери, які маскуються під Вознесених Майстрів.
Інколи Ми називаємо їх фальшивою ієрархією, бо вони намагаються поставити себе як остаточну ієрархію. Ці гуру можуть з часом, упродовж багатьох втілень, напрацювати неабияку здатність притягувати людей, «гіпнотизувати» їх певним духовним вченням, розвинути деякі здібності і впливати на свідомість людей, вводити їх у стан екстазу або приголомшеності. Або вони можуть стверджувати, що мають здатність матеріалізувати речі, відригувати маленькі контейнери, які містять кільця чи інші предмети. Це справляє враження на людей — але чи справляє це враження на Христа? Звичайно, ні.
Нереальність епічного «я»
Для того щоб відмовитися від епічного «я», як Я його називатиму, яке не відрізняється за своєю природою від відокремленого «я», чи навіть одухотвореного «я», про яке Ми говоримо, але є саме епічним «я», вам потрібно навчитися бачити його так, як бачить Христос. Справа не в тому, що воно «неправильне». Не в тому, що воно «погане». Не в тому, що воно «зле». Насправді воно може бути «хорошим», може бути дуже духовним. Але з точки зору Христорозуму воно просто нереальне, оскільки дає вам досвід, що не ґрунтується на зв’язку з Христорозумом.
Це приводить до питання: «Ви хочете сказати, що існують різні види досвіду?» Так. Є досвід того, що ви — відокремлена Істота, і є досвід того, що ви — Істота в єднанні. І це може звучати заплутано, бо Ми казали, що на 48‑му рівні ви інтуїтивно відчуваєте, що маєте зв’язок із чимось поза межами власного розуму, а піднімаючись до 96‑го рівня, ви отримуєте чіткіше розуміння того, з чим ви пов’язані. І ви можете мати справжній досвід переживання Христорозуму. Але є деякі духовні люди, які так і не роблять «перемикання» — не усвідомлюють, що умовою досягнення Христобуття є віддання чогось.
Навіть у попередніх диспенсаціях Вознесених Майстрів багато учнів були зосереджені на «нарощуванні досягнень», хоча мали концепцію, дану Матір’ю Марією, про віддання (відречення). Але багато хто так і не зрозумів, що саме треба віддати, від чого саме треба відректися. Вони думали, що будують витончене відокремлене «я» і «досягнення». Але справжнє досягнення, яке ви будуєте у своїх чотирьох нижчих тілах, а точніше у Свідомому «Я», — це ваша готовність віддати.
Важливість віддання
Духовні уроки, які ви засвоюєте, містяться у вашому причинному тілі, а не у ваших чотирьох нижчих тілах, не у Свідомому Ви, яке не має для них структури. Визначальне розрізнення полягає в тому, чи починаєте ви десь між 48‑м і 96‑м рівнем налаштовуватися на потребу щось віддати. Навіть якщо ви не розумієте, що саме, ви бачите важливість просто відпустити. І якщо ви цього не бачите, ви дійдете до точки, де подумаєте: «Чому Я маю відмовлятися від цього «я»? Воно дає мені такий потужний досвід власної важливості». І тоді ви починаєте йти лівостороннім шляхом, навіть якщо ви правша.
Від самого початку цієї диспенсації Ми намагалися допомогти вам побачити, що ви повинні щось віддати. Ви повинні подолати его. Ви повинні подолати свідомість дуальності.
А особливо, коли Ми почали давати Вчення про «я», Ми дали Вчення про важливість просто відпустити, дозволити «я» померти, що означає: ви фактично віддаєте його. У вас було «я», яке ви побудували, з уявленням, що існує епічна важливість того, що ви йдете духовним шляхом. Але для того, щоб вийти за межі 96‑го рівня, ви повинні зрозуміти, що це «я» просто дало вам досвід, який мотивував вас іти духовним шляхом і докладати зусилля, можливо, великі зусилля. Це могло привести вас до 96‑го рівня, але не може вивести за нього. І якщо ви цього не бачите, ви не можете його відпустити. Ви продовжите епічний квест.
Багато разів Ми спостерігали це у духовних та релігійних людей. Є Християнські групи, які вірять, що члени їхньої церкви мають особливе місце на Небесах, де вони піднімуться вище за інших. Якщо вже на те пішло, юдеї вірять, що вони мають особливе місце на Небесах.
Але є й учні Вознесених Майстрів, які вірять, що їхнє вознесіння має більшу важливість, ніж вознесіння будь‑кого іншого і тому Ми, Вознесені Майстри, нібито дивимося на них із великим нетерпінням: «Коли ж він вознесеться? Коли ж Ми зможемо його привітати? Коли ж Ми зможемо посвятити його в лицарі й повісити якусь медаль йому на шию?». І це, знову ж таки, цілком нормально згідно із Законом Свободи Волі, бо вони мають досвід. Але це досвід, який ви можете отримати лише в невознесеній Сфері.
Ніякого «особливого» у Христі
У вознесеній Сфері, у Христосвідомості немає місця для епічного способу мислення. Ви не можете піднятися вище 96‑го рівня, якщо прагнете бути «особливими» порівняно з іншими людьми. Чому? Тому що Христос — це Єдиний Розум, який єднає всіх з їхнім Творцем і прагне піднести всі життєпотоки.
Як ви можете служити, щоб піднести іншого, якщо хочете бути вищими за нього? Тоді ви будете прагнути стримувати його, щоб залишатися кращими за нього. І лише коли ви побачите це, коли увійдете в аспект Христорозуму, де «високе буде понижене, а перші стануть останніми», ви усвідомите, чим є Христос. Христос не робить вас особливими. Він підносить вас за межі дуалістичної полярності «особливий — неособливий», «більш особливий — менш особливий» або будь‑якого ціннісного судження, яке можна сконструювати.
І знову ж таки, якщо вам ще не досить досвіду «бути особливими» завдяки тому, що ви перебуваєте в духовному Вченні, ви можете продовжувати мати цей досвід і розвивати його. Але тоді ви залишаєте позаду Вознесених Майстрів і налаштовуєтеся на інших так званих «майстрів» — у вас є Свобода Волі.
Екзистенційна дилема Христа
І річ у тім, що це одне з того, що Ісус назвав екзистенційною дилемою Христосвідомості — є такі учні, які йшли шляхом дуже довго, чесно й щиро прагнули піднести свою свідомість і пройти свої посвячення, і вони вважають, що досягли Христобуття на 95‑му рівні. Вони думають, що досягли такого виду Христобуття, який визначає епічне «я». Та якщо вони не готові від нього відмовитися, вони втрачають зв’язок із Вознесеними Майстрами. Вони мали справжній зв’язок з Вознесеними Майстрами, але втрачають його — і не знають, що втратили.
Ми стоїмо, дивимося на учня, який не проходить ініціацію, і повинні відпустити його, бо він абсолютно переконаний, що все ще має зв’язок із Вознесеними Майстрами, але краще за Вознесених Майстрів знає, що Вознесені Майстри мають сказати через певного посланця. Або він краще за Вознесених Майстрів знає, що ця людина вже більше не є посланцем, що ця людина втратила свою мантію, а якась нова людина тепер є посланцем. Вони «знають» краще.
І як Ми можемо допомогти їм вийти з такого способу мислення? Ми не можемо, тому що не будемо порушувати їхню Свободу Волі, а вони не просять нашої допомоги, бо переконані, що вона їм не потрібна. Я говорю це не для того, щоб змінити думку тих, хто вже пішов цим шляхом — вони змінять її лише тоді, коли наситяться цим досвідом. Я говорю це, щоб допомогти тим, хто ще не досяг 96‑го рівня, або тим, хто щойно на нього вийшов, але ще не відпустив епічне «я», або не побачив потреби відпускати.
Перехід до того, щоб віддати свій шлях у Небо
Ми бачимо, що за останні кілька років чимало з вас, хто є частиною цієї спільноти, підійшли до ініціації, і більшість із вас пройшли її. Деякі з вас ще ні, але Ми знаємо, що всі ви маєте потенціал. Дехто з вас ще не на цьому рівні, тож вам не потрібно надто перейматися цим конкретним Вченням, хоча ви все одно можете взяти з нього урок: на якому б рівні свідомості ви не були, ви можете зрозуміти цінність віддання, бо саме так ви долаєте будь‑яке «я».
Все ж є чимало з вас, Я б навіть сказав — багато, хто дуже близькі до 96 рівня, і тому справді можуть отримати велику користь, прийнявши це Вчення близько до серця й обмірковуючи його, доки не отримаєте досвід зміни перспективи: коли ви дивитеся на своє духовне «я», на своє епічне «я» з точки зору Христорозуму. Ще можна сказати, Свідоме «Я» виходить поза духовне «я» і більше не дивиться на себе та на шлях крізь фільтр цього «я». Замість того щоб думати, що ви повинні «зробити» свій шлях у Небо, ви усвідомлюєте, що можете лише «віддати» свій шлях у Небо. Ви можете лише віддати, відпустити.
На цьому Я віддам, відпущу свої намагання допомогти вам, бо знаю, що Гаутама Будда підхопить факел і продовжить наші роздуми. Я також дякую вам за те, що ви є частиною цього Потоку у вигляді вісімки, цього алхімічного процесу. Звичайно ж, ви робите це не лише для себе, а щоб прокласти ту стежку, якою зможуть іти інші, і щоб дати ті досвіди, які можна буде зберегти в космічному архіві і використати для проєктування наступної Сфери.
Я запечатую вас у великій Радості, якою «Я Є». Я Є Падмасамбхава, «Я Є».