«Я Є» Вознесена Майстриня Мати Марія, і Моя мета — дати візуалізацію, бо Я відчуваю: багато духовних людей, багато учнів Вознесених Майстрів, які вважають відпускання важким, принаймні на певному етапі шляху. І певною мірою Ми усвідомлюємо й переживаємо, що чим більше Вчень Ми даємо, тим більш розчаровуючим це може бути для деяких із вас. Ви чуєте про відокремлені «я», чуєте, що маєте їх відпускати, і замислюєтеся: «Як Я можу відпустити?». Ви чуєте про самозосереджене «я» — останнє «я», яке ви маєте відпустити, — і думаєте: «Як Я можу відпустити? Я хочу відпустити — як Я можу відпустити?»
Мета Вчень
Це знову одна з тих загадок на духовному шляху, і загадка полягає ось у чому: слова — це не те саме, що досвід. Ми можемо дати вам слова про те, що ви маєте відпустити, але слова не можуть механічно, автоматично, магічно створити досвід. І загадка для всіх духовних учителів полягає в тому, щоб допомогти учням отримати досвід зрушення свого розуму. Як Ми можемо використати слова, щоб допомогти людям отримати досвід? І те, що Ми намагалися зробити через цю диспенсацію — це дати вам нове Вчення про підсвідомі «я» і про Свідоме «Я», щоб допомогти вам осягнути процес, за допомогою якого ви використовуєте зовнішній розум, щоб поглянути на певний шаблон у своїй психології, певний реактивний шаблон, і усвідомити, що цей шаблон міститься в тому, що Ми називаємо підсвідомим «я».
І ви усвідомлюєте — оскільки Ми повторюємо вам знову й знову — що підсвідоме «я» створюється, будується на основі переконання, прийнятого вами рішення. Ви опинилися в ситуації, що викликає розчарування й ухвалили рішення — звичайно, не цими словами, — але ви ухвалили рішення, як ви збираєтеся впоратися з цією ситуацією, щоб психологічно вижити, підтримати певне відчуття, що ви все контролюєте.
Ви бачите дилему? Ви перебуваєте в дуже складній ситуації на цій щільній планеті під назвою Земля, де є всілякі розчарування, суперечності, напади на вас. Виникає ситуація, яка вас переповнює — це занадто, ви не можете впоратися з нею, але й не можете від неї піти. Ви ухвалюєте рішення, яке допомагає вам подолати відчуття переповненості. Ви якимось чином ухвалюєте рішення впоратися з цією надмірною ситуацією, і після того, як ви ухвалили це рішення й створили відокремлене «я», яке здатне приглушити відчуття переповненості.
Мета створення «я»
Ви відчуваєте, що встановили певне відчуття рівноваги, певне відчуття контролю над своїм душевним станом, але це відчуття ґрунтується на придушенні чогось, запереченні чогось, бо ви не здатні по-справжньому поглянути на це в самій ситуації й пропрацювати. Ви створили підсвідоме «я», яке в основному покликане допомогти вам, дати вам відчуття, що ви певною мірою тримаєте під контролем свою ситуацію на цій планеті, щоб ви могли психологічно вижити. Але підсвідоме «я» ґрунтується на обмеженому погляді, ґрунтується на дуалістичному переконанні, і тому має вбудовані суперечності. Коли ви підходите до життя крізь призму підсвідомого «я», ви переживаєте інші, можливо, приголомшливі ситуації, з якими важко впоратися,— і підсвідоме «я», яке в тій конкретній ситуації допомогло вам упоратися з розчаруванням і стресом, зараз створює більше стресу і більше розчарування.
Заковика-22
Але підсвідоме «я» також створює заковику-22, бо що саме робило це «я» у тій дуже складній ситуації? Воно допомогло вам зберегти відчуття рівноваги, відчуття контролю, відчуття здатності справлятися з життям. Але тепер, через довгий час після того, як ви створили це «я», ви починаєте усвідомлювати, що у вас є певне розчарування у свідомості — розчарування життям, можливо, розчарування духовним шляхом: ви не отримуєте результатів, на які сподівалися, тож ваше розчарування наростає, і це розчарування, принаймні частково, створене підсвідомим «я». Але у вашій свідомості ви не можете по-справжньому подивитися на це «я», ви не можете по-справжньому поставити запитання: «Чи потрібне Мені це «я» й надалі? Воно допомагає Мені чи заважає? Чи варто Мені відпустити його?» Ви не можете поставити ці запитання, бо думаєте: «Але це «я» допомогло Мені справлятися з життям і допомогло Мені отримати відчуття контролю, і якщо Я відпущу це «я», що станеться? Хіба Я знову не буду переповнений? Хіба Я не буду ще більш розчарований?»
І реакція зрозуміла, але вона також нелогічна й неконструктивна. Це не реальність. Бачите, щось може бути зрозумілим на цій дуже складній, неприродній планеті, але при цьому не є справжнім чи конструктивним. І проблема з підсвідомим «я» полягає в тому, що ситуація, яку створило це «я», сталася дуже давно, коли ви були відносно новими на планеті. Ви були шоковані ситуацією, яка спонукала вас створити це «я», бо були здивовані, ви цього не очікували. Ви ніколи не думали, що таке станеться з вами. Відтоді ви багато разів перебували у втіленні на Землі. Ви пережили багато речей, які відбуваються на Землі, але ніколи не відбувалися на природній планеті.
Ви набули більшої зрілості, більшого досвіду щодо Землі. Якщо ви відпустите підсвідоме «я», ви не будете реагувати так само, як тоді, коли створювали його. Ви не будете переповнені. Вас не занурить у чорну діру. Насправді ви зможете озирнутися на ситуацію й сказати: «Так, Я бачу, чому тоді Я так відреагував, але також бачу, що сьогодні Я не відреагував би так само. Мені не потрібне це «я», засноване на тій старій реакції».
Як відпустити
І все ж, навіть якщо ви бачите це раціональним логічним розумом — це не те саме, що відпустити якесь «я» чи відпустити загалом. Ви бачите, скільки разів на цій конференції й навіть раніше Ми говорили про відпускання. Але як відпустити?
Знову ж таки, Я не можу дати вам слова, які спричинять такий зсув, що ви справді відпустите, але Я можу дати вам певні настанови. Вам потрібно налаштуватися на цю нездатність відпустити. Потрібно прагнути прояснити її, подивитися на неї з різних боків, щоб ви побачили її. Я не говорю про розуміння. Є потреба в розумінні раціональним розумом, як Я щойно вам дала. Те, про що Я зараз говорю — це просто побачити. Бо більшість із вас не може відпустити через те, що є щось, чого ви ще не побачили. Ви не побачили цього ясно, ви не побачили цього таким, яким воно є. Те, що ви можете зробити — це просто спостерігати. Ви відчуваєте розчарування — просто спостерігайте за ним. Ви просто спостерігаєте. Ви не оцінюєте, не аналізуєте, не думаєте — ви просто спостерігаєте. Ви дозволяєте собі пережити розчарування, входите в почуття. Куди б воно вас не повело — це все одно лише досвід, який ви маєте.
Бачити «я» ззовні
Ви просто переживаєте, ви просто спостерігаєте почуття — доки якимось чином не з'явиться ясність, у якій ви побачите «я» ззовні. Ви побачите, що це — не ви. Ось і все, про що Я прошу: щоб ви побачили, що це «я» — не ви. Чи розумієте ви, куди Я вас веду? Як ви можете побачити якесь «я», як ви можете навіть думати про якесь «я», якби ним були ви?
Якби ви стали цим «я», якби ви були цим «я», ви не могли б побачити його ззовні. Ви навіть не змогли б уявити, що існує якесь «я», відмінне від вас. Сам факт, що ви вивчали ці Вчення й намагалися працювати з ними, показує вам щось дуже просте. Розумієте, відокремлене «я» ніколи не змогло б осягнути Вчення. Воно ніколи не змогло б вирішити застосувати Вчення. Відокремлене «я» ніколи не могло б вирішити: «Я хочу позбутися самого себе». Лише Свідоме «Я» може зробити це, бо ви не є цим «я».
Свідоме «Я» — це ви
Тепер ви можете виконати над собою невеликий трюк: як би ви не уявляли Свідоме «Я», як би ви не могли відчути Свідоме «Я» — просто зосередьтеся на цьому. Що для вас є Свідоме «Я»? Потім спробуйте вийти за межі Свідомого «Я» й подивитися на нього ззовні. Що саме це таке? Яким ви бачите Свідоме «Я»?
Якщо ви не зовсім це вловлюєте, уявіть, що Я зараз прошу вас усвідомити своє фізичне тіло — вам не обов'язково відкривати очі, але ви візуалізуєте, ви дивитеся — а тепер Я прошу вас вийти за межі свого тіла й подивитися на себе своїми фізичними очима. Звичайно, ви знаєте, що не можете цього зробити, але це метафора Свідомого «Я». Свідоме «Я» — це ви. Воно ніколи не може побачити себе ззовні. Воно не може вийти за межі самого себе — і саме так ви можете знати, що ви не є відокремленим «я». Ви не стали цим «я». Все, про що Я прошу вас тут — це споглядати, можливо відчути, що ви не є жодним конкретним «я». У вас немає форми. Ви не є «я». Ви — це ви, і якщо ви зможете це відчути, то можливо, це допоможе вам відпустити те, що ви бачите як не-ви, бо коли ви бачите ким ви є, ви також бачите, ким ви не є. І тому те, ким ви є, може відпустити те, ким ви не є.
«Чому ти ще не там?»
Є певна мудрість, яка знову й знову передається в буддійських Вченнях, особливо у дзен-буддизмі, і вона полягає в тому, що деякі учні входять у такий душевний стан, коли вони бачать духовний шлях, бачать у своєму розумі мету духовного шляху. Вони бачать засоби, окреслені в їхньому конкретному Вченні для просування до цієї мети, і присвячують себе цьому. Вони дуже заповзятливі, все роблять правильно, усі зовнішні речі роблять правильно. Але потім, зробивши все правильно, протягом певного часу, вони накопичують розчарування: «Чому Я не досяг(ла) мети? Якою б вони не бачили цю мету — чому Я її не досяг(ла)? Чому Я ще не там?» Ви знаєте, як це буває, коли ви сідаєте в машину з дітьми й маєте тривалу поїздку, і знаєте, що вона триватиме години й години, але вже за п'ять хвилин діти питають: «Ми вже приїхали?»
І саме це кажуть деякі з ваших підсвідомих «я», тільки вони кажуть: «Чому ти ще не там?» І якщо ви прислухаєтеся до цих «я», ви можете накопичити певне розчарування, і те, що буддійські вчителі в своїх монастирях і ашрамах намагалися робити протягом століть, — це якимось чином шокувати учнів так, щоб вони раптово здійснили зсув зі стану розчарування. Вони робили це різними способами. Є давня історія про вчителя, який мав справу з розчарованим молодим монахом і раптом, без жодного попереднього обдумування, ляснув його по обличчю — і ця людина просвітилася. Часом це може спрацювати, але, на жаль, це спричинило дуже багато ляпасів у буддійських монастирях і не зовсім відповідний їм рівень просвітлення.
Розчарування — це внутрішній досвід
Було випробувано й інші методи, наприклад, сказати учневі: припини намагатися, припини свої зусилля — і інколи, коли учні фактично перестають робити зовнішні речі, а також у свідомості перестають хотіти кудись дійти, вони раптово здійснюють зсув. Ще один спосіб підійти до цього — усвідомити, спираючись на Наші Вчення, що все є досвідом. Скажімо, ви дуже розчаровані, ви не отримали результатів на духовному шляху. Що це таке? Якщо ви зробите крок назад і подивитеся на розчарування — що це? Хіба це не досвід? Чому ви хочете мати саме цей досвід? І ви скажете: «Але Я не хочу мати цей досвід, Я хочу вийти з цього досвіду, Я хочу мати душевний спокій, Я хочу пережити просвітлення, Я хочу пережити Потік Вознесених Майстрів, Святого Духа, Я хочу пережити все, крім цього розчарування».
Справді? Саме цього ви хочете? Чому ж тоді ви обрали увійти в досвід розчарування? І чому ви продовжуєте обирати утримувати себе в ньому? І ви можете сказати: «Але Я цього не обирав(ла), це просто сталося, тому що Я не отримую результатів».
Розчарування створюється та вирішується всередині!
Я бачу. Отже, ви не осягаєте Наших Вчень про те, що внутрішній досвід, який ви маєте, спричинений не зовнішніми обставинами, а станами вашого розуму. Який досвід ви шукаєте? Душевний спокій? Просвітлення? Що б це не було — що це? Це досвід. Як ви взагалі можете мати досвід, який не відбувається у вашому розумі? Як це могло б бути можливим? Як ви перейдете від досвіду розчарування до досвіду отримання бажаного результату на духовному шляху? Як ви переходите від одного досвіду до іншого?
Отже, перш ніж ви зможете вийти зі свого поточного досвіду, ви маєте відпустити його — а що заважає вам відпустити? Певний стан у вашому розумі. Ви можете думати, що певна зовнішня практика усуне його, але це не так. Чому ви не здійснили зсув? Чому ви не відпустили? Тому що у вашому розумі є щось, чого ви не побачили. У вашій підсвідомості є щось, що ви не зробили свідомим. Ви не повністю визнали, що розчарування створюється у вашому розумі — і тому його можна подолати лише у вашому розумі.
І ви не визнали, що саме ви створили те «я», яке дає вам досвід бути розчарованою Істотою, і, отже, ви маєте силу розстворити це «я» — і ви фактично єдина Істота у Всесвіті, яка може це зробити. Жодні просвітлені Майстри не можуть прийти й скасувати у вашому розумі те, що ви створили своєю Свободою Волі. Тож чому ви хочете мати досвід того, що ви «ще не там»? Має бути причина. Розчарування мусить щось робити для вас. Що робить для вас розчарування? Що ви цінуєте більше, ніж досвід Світу, який, як ви кажете, хочете мати?
Розвиток самовладання
Знову ж таки, Я просто накидаю ідеї, щоб допомогти тим із вас, хто відчуває розчарування, побачити, що саме вам потрібно змінити, щоб ви могли відпустити будь-які «я», а також останнє самозосереджене «я» на 96-му рівні.
Хто ви є? Це ще одна спроба, ще один експеримент. Хто ви є? Ви — той, хто переживає досвід. Про що духовний шлях? Не про те, щоб мати духовний досвід. Не про те, щоб бути просвітленими, пробудженими, вознесеними. Духовний шлях стосується самовладання. Що таке самовладання?
Багато учнів протягом десятиліть думали, що це якась магічна здатність, яку ви набуваєте, коли йдете суворим дисциплінарним шляхом Вознесених Майстрів. Але самовладання дуже просте: це здатність обирати свій внутрішній досвід. Що заважає вам мати самовладання? Те, що у вас є певне «я», яке має переконання, засноване на вірі, що ваш внутрішній досвід є продуктом чогось поза вами або залежить від чогось поза вами. Це може бути щось у Світі. Наприклад, ідеальний партнер чи багато грошей. А може бути щось поза Світом. Наприклад, духовний Вчитель, який з'являється вам, торкається вашого третього ока — і ви раптом просвітлюєтеся. Але нічого з цього, крім вас, не допоможе дати вам самовладання.
Самовладання — це свідомий вибір свого душевного стану. А як ви обираєте свій душевний стан? Насамперед — усвідомивши, що ви не є підсвідомими «я», які тягнуть вас. Та навіть коли ви переживаєте себе як Свідоме «Я», як чисте усвідомлення, це не обов'язково означає, що ви вже можете обирати свій душевний стан. Вам потрібно розвинути самовладання. Але ви не можете по-справжньому розпочати процес, поки не визнаєте, що ваш душевний стан є продуктом умов у вашому розумі на чотирьох рівнях. Ви можете поступово розвинути у Свідомому «Я» майстерність вибору свого внутрішнього досвіду незалежно від зовнішніх умов.
Те, що зробив один, можуть усі!
Чи це легко? Не дуже. Чи це можливо? Безумовно. Чи воно того варте? Абсолютно. Я пройшла через це. Серапіс Бей пройшов через це. Майстер БІЛЬШЕ пройшов через це. Навіть Ісус пройшов через це, хоча Йому знадобилося трохи Маминого підштовхування, щоб досягти значно більшого, ніж записано в Писанні. То ви маєте сказати: «Вознесені Майстри не такі вже й особливі, щоб вони могли досягти того, чого Я не можу досягти». Вам варто сказати: «Якщо ці колоритні персонажі змогли це зробити, тоді Я теж можу цього досягти». Певною мірою всі Наші Вчення спрямовані на те, щоб допомогти вам здійснити зсув: побачити щось у своєму розумі, пережити, що це не ви, і усвідомити — якщо ви відпустите це «я», ви не зникнете, ви не помрете, ви нічого не втратите. Ви здобудете Свободу і душевний спокій.
Ось те, що Я наразі змогла вам запропонувати. Можливо, згодом прийде більше — від інших Майстрів чи від Мене.
Моя заключна думка така: спробуйте визнати розчарування, яке ви відчуваєте. Потім спробуйте побачити, що у розчарування завжди є зовнішній об'єкт. Завжди є причина, чому ви розчаровані, але ця причина — не є справжньою причиною вашого розчарування. Це лише те, що це «я» проєктує на вас. Розчарування — це просто певне «я». Це внутрішньо створений досвід. І якщо ви можете визнати, що це досвід, ви можете сказати: «Чому Я постійно обираю підтримувати цей досвід, замість того, щоб один раз обрати відпустити його?»
Я наразі поділилася з вами Своїми думками, і на цьому Я залишу цю тему і це питання в спокої. Але Я ще не зовсім все сказала — однак це вже буде окремий диктант.