«Я Є» Вознесена Майстриня Матір Марія. Як представниця Божественної Матері на Землі, Я вирішила відкрити цю конференцію. Природно, Ми, Вознесені Майстри, в ідеалі хотіли б звернутися до України за більш мирних обставин.
Людський стан проти вознесеного стану свідомості
Одне з питань, яке Ми, Вознесені Майстри, мали відтоді, як почали робити Нашу Присутність відомою на Землі, полягає в тому, що багатьом людям, які стикаються з Нашими Вченнями, які чують про Наше існування, важко осягнути, як Ми дивимося на Землю. Я кажу це не для того, щоб у будь-який спосіб знаходити ваду в людських Істотах. Я просто кажу, що існували й досі існують певні хибні уявлення, і Я хотіла б звернутися до них.
Коли ви возноситеся із Землі, ви досягаєте стану свідомості, настільки відмінного від того, який має більшість людей на Землі, що цілком зрозуміло й природно, що люди не можуть осягнути, що відбувається у процесі вознесіння. Насправді ви могли б сказати, що Ми, Вознесені Майстри, коли проходимо через процес вознесіння, також не можемо його осягнути. Принаймні, Ми не можемо осягнути його розумом. Вознесіння — це не те, що ви розумієте. Це те, що ви переживаєте як цілісність, і ви переживаєте це перетворення, цей зсув, коли переходите від одного відчуття ідентичності до засадничо іншої форми ідентичності, і в процесі цього ви цілковито скидаєте колишню ідентичність. Колишня ідентичність помирає, відпадає в забуття, у небуття, наче її ніколи не існувало.
Що це означає для вас, хто перебуває на Землі, хто все ще перебуває на Землі? Що ж, це означає, що ви схильні проєктувати свій власний стан свідомості на Нас, Вознесених Майстрів. Це те, до чого Ми почали звертатися ясніше, ніж раніше, у цьому розподілі. Тому природно, що, коли люди чують про Вознесених Майстрів, вони проєктують на нас певний образ. Цей образ може мати різні грані, залежно від культурного походження людей або їхнього індивідуального стану, тоді як упродовж багатьох життів вони могли вибудувати певний світогляд, певний образ. Але є два аспекти цього, до яких Я хотіла б тут звернутися. Один із них полягає в тому, що люди схильні проєктувати, ніби Вознесені Майстри мають ті самі почуття, які мають людські Істоти. Очевидно, це дуже доречно в ситуації в Україні.
Коли ви, як людська Істота у втіленні, читаєте новини про те, що відбувається в Україні, особливо не лише про загибель солдатів, а й про вбивство цивільних, зґвалтування жінок, катування цивільних та інші жахливі акти нелюдяності, тоді природно, що ви відчуваєте співчуття, емпатію, співпереживання, різні види почуттів; і так само природно, що ви проєктуєте ці почуття на Нас, Вознесених Майстрів. Також природно, що, коли ви починаєте підозрювати, що Ми не маємо тих самих почуттів, які маєте ви, деякі люди починають міркувати або відчувати, що ми холодні, відсторонені, неемоційні, що Нам байдуже до страждань людей на Землі. Зрозуміло, що деякі люди почуваються саме так. Я визнаю, що протягом десятиліть деякі люди почувалися саме так, і Я визнаю, що вам важко зрозуміти й осягнути, як Ми, Вознесені Майстри, дивимося на ситуацію, де є таке інтенсивне людське страждання, як те, яке ви бачите в Україні зараз і бачили відтоді, як у лютому почалося вторгнення.
Служіння всім життєпотокам на Землі
Як Ми дивимося на це? Як Ми ставимося до цього як Вознесені Майстри? Що ж, це значною мірою залежить від нашої ролі в Ієрархії. Я, як Вознесена Майстриня, яка представляє Божественну Матір, маю роль наглядати за тим, що відбувається з життєпотоками, які залишили фізичне тіло, які померли. І як така Я тісно залучена до того, щоб буквально мільйони Ангелів служили цим життєпотокам, коли вони залишають тіло позаду. Але спершу вам потрібно усвідомити, що Моя роль полягає в служінні всім життєпотокам, які перейшли з екрана життя, і Моя роль — робити це цілковито нейтрально. Іншими словами, Я служу українським солдатам так само, як Я служу російським солдатам. У тому, як Ми служимо цим людям, цим життєпотокам, немає дискримінації. У нас є одна турбота, і вона полягає в тому, щоб допомогти їм якнайкраще рухатися далі в їхньому особистому зростанні.
Іншими словами, як Ми можемо допомогти їм зцілити рани, яких вони зазнали внаслідок війни, чи то цивільні, чи солдати? Як Ми можемо допомогти їм зцілити це в емоційному, та ментальному тілах й у тілі ідентичності, щоб вони мали якнайкращу можливість рухатися далі до свого наступного втілення? Це єдина Наша турбота. Тут немає звинувачення, немає вини, немає слів: «Ти не повинен був робити цього, ти не повинен був робити того». Ми просто дивимося на життєпотік, коли він приходить до нас після того, як залишив тіло, і бачимо, як Ми можемо допомогти цьому життєпотоку. Це, звісно, стосується всіх життєпотоків, які переходять з екрана життя, навіть якщо вони переходять через так звані природні причини. Ми постійно, цілий рік, день у день, 24 години на добу служимо життєпотокам, які скидають фізичне тіло.
Природно, те, що Ми робимо для них, те, як Ми можемо їм допомогти, залежить від їхнього стану свідомості, їхньої відкритості, їхньої готовності навіть прийняти допомогу. Деякі перебувають поза допомогою, поза нашою допомогою, бо вони настільки розгнівані. Вони настільки сповнені ненависті, що навіть відкидають саму думку про те, що можуть існувати духовні Істоти, які могли б їм допомогти. І тому деякі з цих життєпотоків зійдуть у те, що Ми називали астральним планом, і тоді, там вони будуть притягнуті до групи життєпотоків із тим самим рівнем свідомості; і з Вознесеного Царства Ми не можемо багато чого для них зробити. Усе залежить від того, як вони реагують на середовище, у якому перебувають. Ми, звісно, можемо спостерігати за цими життєпотоками, і якщо з’являється відкритість, коли вони готові прийняти допомогу, Ми є там, щоб її їм надати. Але є багато життєпотоків, відкритих до прийняття допомоги, і Ми, звісно, прагнемо допомагати їм у різні способи.
Тут ви бачите, що спосіб, у який Ми допомагаємо цим життєпотокам, що перейшли, дуже схожий на те, як, можна сказати, лікар на полі бою приймає поранених солдатів і мусить оцінити, як найкраще лікувати саме цього солдата. Іноді навіть мусить оцінити, що саме ця людина перебуває поза допомогою, а отже зосередитися на інших, яким можна допомогти, — на сортуванні поранених, як це називається. Хоча це, звісно, не означає, що Ми маємо ту саму свідомість, що й лікарі на полі бою, які все ще перебувають у втіленні, бо вони все ще мають людські почуття, які часто мусять пригнічувати, щоб виконувати свою роботу; але, попри це, Ми, звісно, трансцендували ці людські почуття.
Божественна емпатія проти людської емпатії
А що щодо людей, які все ще живі, але зазнали цієї травми, цих актів катування, насильства, втрати своїх домівок, втрати членів сім’ї — усіх цих справді шокуючих подій, яких люди зазнають у ситуації війни, чи то в Україні, чи в Сирії, чи в Ірані зараз, чи в інших народах по всьому Світу, у багатьох народах Африки? А що щодо живих? Що Ми відчуваємо щодо живих? Що ж, не те щоб Ми у Вознесеному Царстві не мали почуттів, але Ми не маємо людських почуттів таких, як більшість людських Істот має їх на Землі. Є, звісно, людські Істоти, які піднесли свою свідомість до вищих рівнів свідомості — Христосвідомості, Буддійської свідомості, як Ми це називали, хоча дехто називає це іншими рівнями, такими як просвітлення.
Проте це не означає, що Ми не маємо почуттів, пов’язаних зі стражданнями людей, але це не людські почуття. Ви навіть не можете підібрати слова, які використовуються для категоризації та позначення людських почуттів, і застосувати їх до Нас. Це дасть вам викривлений образ. Ви можете сказати: «Ну хіба ви не відчуваєте емпатії?» Що ж, Ми відчуваємо божественну емпатію, але не людську емпатію. Чому так? Тому що ми не маємо страху. Багато почуттів, людських почуттів, походять від страху. Ви можете сказати: «Ну, емпатія не заснована на страху», але для багатьох людей вона насправді така. У емпатії, жалості, співчутті присутній сильний елемент страху, але поза цим є елемент: «Цього не мало статися». Ось тут більшість людей на Землі не змогла б осягнути те, що Я скажу, але Я кажу це, бо знаю, що є люди, які можуть це осягнути, і, звісно, ви, учні Вознесених Майстрів, Я сподіваюся, що насамперед ви можете це осягнути.
Як рухатися далі?
Ясно, що коли Ми дивимося на таку ситуацію, як війна в Україні, Ми маємо бачення того, як людство могло б просунутися вперед і як Росія як нація та Україна як нація могли б просунутися вперед без цієї війни. Ясно, що це було б вищим баченням, ніж фактична ситуація: значно менше страждань, значно менше смертей, значно менше руйнувань. Безсумнівно, Ми маємо відчуття того, що в ідеалі могло б статися, але Ми не маємо відчуття правильного й неправильного, того, що мало б статися і чого не мало б статися. Це те, що багатьом людям буде неможливо осягнути, але ви, які є нашими безпосередніми учнями, якщо вивчатимете дуже обширні Вчення, які Ми дали про дуальність і недуальність, зможете почати осягати це. Багато хто з вас уже осягає це.
Коли Ми дивимося на таку ситуацію, Ми не маємо того відчуття: «Цього не мало статися, це несправедливо — хтось винен». Ми дивимося на ситуацію і кажемо: це тепер сталося на фізичному плані. Ми, звісно, можемо бачити, що існували ознаки в емоційному, ментальному планах та на плані ідентичності, які привели до фізичної війни. Але все ж, доки щось не проривається у фізичне, завжди є можливість, що цього можна уникнути, що щось може змінитися, що певні люди можуть змінити свою думку, що колективна свідомість може зазнати зсуву, так що певна подія не мусить ставати фізичною. Але щойно це перетнуло межу у фізичне царство, у нашому розумі немає оцінювання: «О, цього не мало статися». Це є, це фізична реальність, і тому Ми дивимося на те, як Ми можемо рухатися вперед звідси.
Різні погляди на людські справи
Отже, людські Істоти мають схильність дивитися на такі ситуації й дуже зосереджуватися на тому, що фізична ситуація є цілковито неправильною: «Цього не мало статися, такого роду страждання не повинні відбуватися, після того, через що ми пройшли у Другій світовій війні, в Європі знову не повинно бути війни, це ніколи не повинно знову стати можливим». І хоча ці почуття зрозумілі, питання таке: чи допомагає це вам рухатися далі як індивідууму, чи допомагає це народам рухатися далі? Ми, Вознесені Майстри, звісно, маємо іншу перспективу, інакшу ніж ту, що ви маєте коли ви перебуваєте у втіленні.
Ви могли б розглянути, що був час, коли ніхто у втіленні на Землі ніколи не літав літаком. Ви могли б розглянути, що більшість із вас пережила політ літаком, дивлячись униз на Землю далеко внизу. Але чи замислювалися ви коли-небудь над різницею у перспективі, яку маєте, коли дивитеся вниз із літака? Або коли ви стоїте на Землі в лісі, де все, що ви можете бачити, — це дерева навколо вас, і ви навіть не можете побачити небо через дерева? Що ж, це дає вам певне відчуття різниці у перспективі між людьми у втіленні та Вознесеними Майстрами, тільки наша перспектива ще більш відмінна. Ми також, звісно, маємо довгострокову історичну перспективу.
Людські Істоти мають схильність зосереджуватися на безпосередній ситуації, і це зрозуміло, але все ж питання таке: чи це конструктивно? Чи це найвища можлива ситуація? Ми озираємося на всю історію людства й можемо бачити величезні обсяги страждання, які були створені протягом цієї дуже тривалої історії. Ви, звісно, особливо якщо особисто залучені до такої ситуації, як війна, дивитеся на безпосередню ситуацію, на страждання, яке спричиняється зараз. І внаслідок цього вас легше втягнути в зосередження, як Я сказала, на тому, що не мало статися, і на тому, хто винен. Ми дивимося на ситуацію й кажемо: «Що ж, було багато інших ситуацій, які спричиняли страждання. Світ рухався далі, людство рухалося далі, індивідууми рухалися далі. Як Ми можемо тепер взяти цю ситуацію і якнайбільшою мірою допомогти людям і Світу рухатися далі?» Ми завжди зосереджені на русі вперед.
Чи, можливо, ви починаєте осягати те, що Я кажу? Ви могли б сказати, що більшість людей у своєму повсякденному житті насправді не обізнані або не усвідомлюють світових подій. Більшість людей зосереджені на своєму повсякденному житті, своїй безпосередній ситуації, якою б вона не була. Час від часу у Світі відбувається подія, що порушує їхнє відчуття рівноваги. Вони шоковані цим, і тепер зосереджують на цьому всю свою увагу. У них виникає тунельний зір, і вони зосереджені на цій ситуації. Знову ж таки, Я не звинувачую, це зрозуміло, Я просто вказую на механізм. Ми можемо порівняти це з тим, що у своєму звичайному повсякденному житті люди живуть біля річки, але не помічають її. Вони не помічають, що річка постійно тече, вони просто зосереджені на власному житті. Потім раптово в річці виникає це збурення, і тепер вони зосереджуються на цьому збуренні. І, роблячи це, вони фактично беруть нерухоме зображення річки, збурення у річці, і фіксують, зосереджують свій розум на цьому нерухомому зображенні. Тоді як Ми, Вознесені Майстри, постійно зосереджені на річці як на безперервному потоці. І хоча в річці може бути збурення, турбулентність, Ми все ж зосереджені на безперервному русі річки. Як нам рухати речі далі?
Що відбуватиметься після війни?
Ясно, що, якою б важкою не була ситуація в Україні зараз, вона не триватиме вічно. Вона не триватиме невизначено довго. Вона навіть не триватиме ще так довго. Після цього настане момент, коли бойові дії припиняться, і тоді постане питання: «Як нам рухатися далі звідси?» Що ж, саме на цьому Ми, Вознесені Майстри, зосереджені. Ми робимо це багатьма, багатьма різними способами, працюючи з людьми у втіленні. Частина цього полягає в тому, що, наскільки люди відкриті, Ми працюємо над зціленням їхньої психології. Ми працюємо над зв’язуванням і поглинанням темних сил, які намагаються втягнути їх у нескінченну спіраль гніву й звинувачення. І в цьому відношенні ваші заклики надзвичайно допомагають, уповноважуючи нас зв’язувати такі сили. Ми також працюємо з людьми, відкритими до нових ідей.
Зараз, наприклад, Ми, звісно, працюємо з багатьма, багатьма людьми в Україні, у Росії, в Білорусі, в інших народах по всьому Світу, щоб привнести в їхній розум ідеї, які можуть допомогти цій ситуації рухатися вперед і наблизити Світ загалом та всі сторони, безпосередньо залучені до неї, до Золотого Віку. На останній конференції було запитання про те, чи Золотий Вік усе ще можливий з огляду на цю ситуацію, і якими були шанси просування Золотого Віку вперед. І Сен-Жермен сказав, що шанси становлять 100 відсотків. Тому що Золотий Вік — це безперервність річки, і незалежно від того, яка турбулентність відбувається в річці, це лише турбулентність, а річка рухається далі. Ми розуміємо, що важко осягнути цю перспективу, коли ви перебуваєте у втіленні. Але ті з вас, хто може осягнути її, хто готовий відкрити свій розум для її осягнення, безумовно можуть прийняти іншу перспективу, яка може допомогти вам змінити спосіб, у який ви дивитеся на поточну ситуацію та ставитеся до неї. Це, звісно, частина того, до чого Ми звернемося на цій конференції.
Закон Свободи Волі та війна в Україні
Отже, інший аспект, який багато людей проєктують на нас, Вознесених Майстрів, полягає в тому, що люди схильні до того, що Ми називали «магічним мисленням». Частково це те, що було продовжене, створене й підсилене традиційними релігіями. Існує віра, що є якась надприродна сила, яка може втрутитися й змінити речі на Землі. І багато людей протягом тисячоліть вірили в різні богоподібні постаті, які нібито мали ці надприродні здібності втручатися в людські справи й усе виправляти. Отже, Ми дали багато, багато вчень про це. Ми не маги, які можуть витягнути кролика з капелюха й раптово все виправити. І причина цього, передусім, у тому, що абсолютний закон для такої планети, як Земля, — це Свобода Волі. І ви можете сказати: «Ну як же це є Свободою Волі українців, що на них напала Росія?» Отже, Я поясню це, і це дуже просто.
Ми багато разів казали, Ми дали багато Вчень про те, що Земля є планетою з дуже низьким рівнем колективної свідомості. Це можна побачити в тому, як люди ставляться одне до одного. Це означає, що переважна більшість людей на Землі може навчатися лише одним способом, і це те, що Ми назвали Школою Важких Ударів. Ми пояснювали, що є два способи навчатися. Є Школа Важких Ударів, де ви маєте фізичні події, які дуже важко ігнорувати і які тому, так би мовити, змушують вас змінити свою свідомість. Тепер ви можете сказати: «Хіба це не є порушенням закону Свободи Волі?» Ні, не порушує, тому що фізичні події, які відбуваються з вами, пов’язані з вашим станом свідомості й виборами, які ви зробили в минулих життях, навіть із вибором груп, великих груп людей, навіть людства як цілого.
Ми пояснювали, що закон Свободи Волі дає вам право мати будь-який досвід, якого ви хочете, стільки часу, скільки ви його хочете, але не назавжди, не невизначено довго. Існує певне просування вперед, існує навіть певне просування вперед на всій планеті, де дедалі більше людей піднеслися над потребою навчатися у Школі Важких Ударів, принаймні безпосередньо, і вони стали відкритими до навчання іншими способами, якими ви можете навчатися, а саме — передусім спостерігаючи за собою та шукаючи певного натхнення від джерела поза межами власного розуму. Це можуть бути речі на Землі, вчення на Землі. Це можуть бути духовні та релігійні вчення; це може бути безпосередньо від Вознесених Майстрів — не обов’язково як зовнішнє Вчення, а як інтуїтивний імпульс усередині вашого власного розуму. Багато людей відкриті до таких імпульсів, хоча вони й не чули про Вознесених Майстрів.
Вплив на колективну свідомість
Відбувається піднесення колективної свідомості, і внаслідок цього людьми, які підносять свою свідомість, створюється притягання. Це притягання впливає на тих, хто перебуває на найнижчих рівнях свідомості й насправді не підніс свою свідомість такою мірою, як інші люди на планеті. Можливо, вони навіть ще не почали підносити свою свідомість, безумовно не свідомо. Це означає, що, оскільки ці люди продовжують залишатися в тому нижчому стані свідомості, де вони, наприклад, готові застосовувати силу й насильство проти інших, створюється складний рух, за якого ці люди мають швидше повернення того, що вони проєктують назовні. І це спонукає цих людей вживати дій, які ясніше продемонструють недоліки їхнього стану свідомості. Іншими словами, ті, хто перебуває у стані свідомості, де вони вважають насильство виправданим, тепер будуть втягнуті у вчинення насильницьких дій, але ці дії також зрештою продемонструють недоліки їхнього стану свідомості й те, що насильство може вести лише до більшого насильства і насправді не може привести до того, чого ці люди хочуть.
Внутрішні суперечності
Тут ви бачите, по суті, те, про що Ми говорили щодо дуальності, де завжди є дві полярності. Тепер ви можете сказати, що в дуалістичній боротьбі є ті, хто цілковито відданий одній дуальності, такій як комунізм, і ті, хто цілковито відданий протилежній полярності, такій як капіталізм. Але вам потрібно усвідомити, що ті, хто перебуває у цій дуалістичній боротьбі, в епічній свідомості, мають дві полярності у власному розумі. Іншими словами, вони мають глибокі суперечності у власному розумі, тому вони розділені, вони є домами, розділеними проти самих себе, і коли решта людей на Землі підносить свою свідомість, ці доми не можуть вистояти. Це означає, що імперії, які вони збудували, мусять розпастися, але вони мусять розпастися так, щоб люди побачили непослідовність у власних переконаннях, у поглядах, яких вони дотримуються.
Ви можете взяти типовий приклад цього з історії. Нацистська Німеччина мала ідеологію, яка представляла німецький народ як расу панів, найвище розвинену групу людей на Землі. Але чого вони не бачили, так це того, що водночас вони мали дуже високий рівень жорстокості й готовності застосовувати силу та вбивати інших людей. Що спричинило зміну німецького народу після Другої світової війни? Що ж, зовнішні аспекти цього полягали в тому, що вони програли війну і тому насправді не могли зберігати свій погляд, ніби вони є расою панів, бо як раса панів могла програти? Іншим було викриття Голокосту та дуже високого рівня нелюдяності, вираженням якої він був. Як ви могли насправді бути найрозвиненішою расою на Землі й водночас бути готовими чинити такого роду жорстокість і нелюдяність?
Тут ви бачите дуже просту річ: німецький народ був змушений зовнішніми подіями визнати, що він дотримувався двох несумісних поглядів. Насамперед — власної вищості, а потім — власної нелюдяності, власної відсутності людяності, продемонстрованої його діями, які були незаперечними, принаймні для більшості з них. Будучи готовим раптово вийти з цього заперечення, з того, що Ми можемо назвати духовною сліпотою, коли ви не бачите несумісностей у власному розумі, німецький народ зміг рухатися вперед. І ви можете сказати, що в Німеччині все ще є неонацисти, але така ситуація, як із Гітлером, не могла б повторитися в Німеччині сьогодні або в майбутньому. Німецький народ рухався вперед, але як він це зробив? Школа Важких Ударів — коли його власні дії призвели до наслідків, які змусили його зіткнутися з несумісностями у його світогляді, його образі себе: він бачив себе вищим, водночас будучи готовим чинити одні з найбільших актів жорстокості в новітній історії.
Отже, як люди навчаються на Землі? Що ж, багато людей навчаються лише таким способом — через ці важкі удари. Це, звісно, точно ситуація російського народу сьогодні. Як Я сказала раніше цього року, Україна як нація взяла на себе це завдання — продемонструвати нелюдяність російського народу та російського уряду; і це щодня демонструється в Україні кожному, хто готовий бачити. Де це залишає Україну? Чому саме Україна стала ціллю цього? Що ж, частково тому, що українці як народ мають дещо з тієї самої свідомості. Вони не звільнилися від радянського мислення такою мірою, як деякі інші народи, що перебували під Радянським Союзом або Варшавським договором. Тут ви знову бачите те, що українці перебувають у тій самій ситуації: вони змушені подивитися на себе: «Чи дотримуємося ми певних несумісних поглядів у нашому світогляді? Чи маємо ми дві полярності, які цілковито протилежні, але нам якимось чином вдавалося ігнорувати це, суперечності, несумісності?»
Готовність подивитися на себе
Питання тут, звісно, для України, Білорусі та Росії: скільки людей будуть готові розглянути це? Скільки людей будуть готові побачити це й трансцендувати обидві ці дуалістичні полярності — побачити несумісність, відпустити її? І це, відверто кажучи, є справжнім механізмом, фактично майже єдиним механізмом, який визначатиме майбутнє цих націй: кількість людей, готових зіткнутися з несумісностями у своїх поглядах і тому рухатися вперед. Ми, безперечно, маємо бачення, що Україна зробить це. Що Україна покаже приклад нації, яка буде здатна, буде готова подивитися на себе й рухатися вперед. Ми коментуватимемо це в різні способи, але пам’ятайте про цей механізм, бо він є суттєвим для розуміння того, що відбувалося у світовій історії і що відбувається сьогодні.
Люди у Школі Важких Ударів завжди дотримуються поглядів, які є взаємно несумісними, які є непослідовними. І саме це утримує їх у пастці певної ситуації, де видається неможливим змінити рівняння. І лише коли вони подолають цю неготовність подивитися на себе, рівняння в їхній нації зміниться і буде прогрес. Це єдиний спосіб, у який відбувається прогрес для країн, що перебувають у такому стані, будучи настільки захопленими в пастку дуалістичного стану свідомості та Школи Важких Ударів. У Світі є багато країн, які піднеслися над цим станом, але також є багато тих, які не піднеслися. У певному сенсі ви могли б сказати, що те, що ви бачите в цю епоху, — це боротьба, де ті країни, які не піднеслися над несумісностями, роблять усе, що можуть, щоб утримуватися за цей стан заперечення.
Антидемократичний «альянс»
Ви можете побачити в промовах Путіна, включно з його останньою промовою, виголошеною лише вчора, що він намагається створити новий світовий порядок, де Росія може продовжувати існувати так, як він бачить Росію. Іншими словами, Росія, яку Путін створив у своєму розумі, може продовжувати існувати й, можливо, навіть зміцнювати свою позицію. І він вважає, що вона може сформувати альянс з іншими націями, які перебувають на тому самому рівні свідомості, і тоді вони можуть створити цей «злагоджений блок», який буде здатний кинути виклик Заходу, як він його називає. Але чого він не осягає, так це того, що Захід вже не той ворог, яким він хоче, щоб він був, бо Захід значною мірою трансцендував його рівень свідомості. А отже, справжніми опонентами його стану свідомості є інші країни, які перебувають на тому самому рівні.
Він може думати, що має дружбу з Китаєм, але ця дружба не справжня дружба, вона ґрунтується лише на тому, що Китай оцінює, що є в найкращих інтересах Китаю, і в той момент, коли щось не буде в найкращих інтересах Китаю, він взагалі не зможе на них покладатися; те саме стосується інших держав на цьому рівні свідомості. Вони дбають лише про себе. І чому так? Бо що Ми казали вам про дуальність? Коли ви входите в одну дуалістичну полярність, ви насправді кажете космічному дзеркалу, що хочете досвіду, в якому ви праві, ви вищі, а існує опонент, який неправий, який нижчий за вас. Це означає, що ви мусите притягнути до себе опонента. Але якого опонента ви можете притягнути до себе? Лише опонента, який перебуває у тому самому стані свідомості дуальності. Що ж, щоб стати демократичною нацією, ви маєте трансцендувати принаймні певну частину того рівня свідомості. Тож хто є вашим справжнім опонентом? Це інші нації, які такі самі, як ви, і з якими, на вашу думку, ви можете сформувати альянс, щоб кинути виклик Заходу, який трансцендував ваш рівень свідомості.
Прискорене повернення карми
Тепер, звісно, ви можете сказати, що на фізичному рівні Росія могла б атакувати Захід і атакувати НАТО. Звісно, вони могли б це зробити. Але, зважаючи на обмежений успіх, якого російські збройні сили досягли в Україні, що сталося б, якби вони насправді атакували НАТО? Що ж, сталося б те саме, що сталося в Україні, що сталося з російськими військовими зусиллями в Україні. Ви можете сказати, що українці дали відсіч краще, ніж будь-хто очікував. Це правда. Частково це тому, що вони не цілком трансцендували той рівень свідомості. Ви можете сказати, що Захід постачав зброю і тому Захід залучив себе до конфлікту. І чи не означає це, що Захід також має певний рівень дуалістичної свідомості? Але чи так це? Бо відбувається ось що: коли ви атакуєте когось, хто має вищий рівень свідомості, ніж ви, ваше кармічне повернення є набагато безпосереднішим і насправді прискореним. Що вищий рівень свідомості людей, яких ви атакуєте, то більш прискореним буде ваше кармічне повернення.
Тепер ви розумієте, що те, що Я тут пояснюю вам, є дуже делікатним міркуванням. Ви сказали б, що в ідеалі, якщо хтось трансцендував дуалістичний рівень свідомості, не мало б бути можливим, щоб його атакував хтось у дуалістичному стані свідомості. Багато людей міркували так. Багато духовних людей міркували так. Хиба в цій лінії міркування полягає в тому, що Ісус усе ж був ув’язнений, катований і розіп’ятий дуалістичною владою, хоча він трансцендував дуалістичний стан свідомості. У фізичній октаві на такій планеті, як Земля, немає духовної сили, яка могла б перешкодити людям робити вибори Свободи Волі, чи якими б вони не були, хоч би якою обмеженою була їхня свобода, атакувати інших. Це повертає нас до магічного мислення про надприродну силу, яка може перешкодити тому, щоб на вас напали. На такій планеті, як Земля, це не може відбутися.
Свободі Волі має бути дозволено розігратися, і тому можливо, що нація у дуалістичному стані свідомості може атакувати націю, яка трансцендувала дуалістичний стан свідомості. Але коли вони це роблять, кармічне повернення буде набагато безпосереднішим і прискореним, і саме тому ви бачите тут, що, хоча ви можете сказати, що українці дали відсіч і що Захід дав їм зброю, реальність полягає в тому, що збройні сили Росії зруйнували самі себе. Вони послали кармічний імпульс, і те, що вони послали, було віддзеркалене назад до них, і саме це спричинило хаотичну ситуацію, яку ви бачите в Україні.
Зсув рівняння в Росії
Повертаючись до того, що Я сказала про те, як Вознесені Майстри дивляться на ситуацію, тепер ви маєте принаймні певне відчуття, певне розуміння того, як Ми підходимо до ситуації. Ми дивимося на цю ситуацію і кажемо: «Коли Путін вирішив вторгнутися в Україну, він зупинив цикл, у якому Ми, Вознесені Майстри, намагалися допомогти російському народу поступово піднести свою свідомість. Він просто зупинив той цикл і прийняв незворотне рішення, яке завершило той цикл». Що це означає? Це означає, що російський народ може змінити свою свідомість лише через Школу Важких Ударів, і тепер вони мають стати достатньо важкими, щоб він подолав це заперечення, цю неготовність дивитися на несумісності у своєму погляді на себе. Тут є динаміка, не зовсім така сама, як у німців у 1930-х роках, але все ж є багато росіян, які хочуть бачити Росію великою нацією. Але коли ви дивитеся на звірства, вчинені цією великою нацією в Україні проти цивільних, жінок і дітей, де тут сумісність? Як велика нація може робити щось подібне?
Я знаю, що більшість росіян не усвідомили цього, бо їм перешкоджали дізнатися, але це, як ви можете побачити, якщо розумієте те, що Я тут кажу, є єдиним можливим результатом: російський народ зіткнеться з цією несумісністю у своєму світогляді. І як це відбудеться? Що ж, як це відбулося з німцями? Звісно, неможливо передбачити, як саме це розіграється. Навіть Я, як Вознесена Майстриня, не можу передбачити цього точно, але ясно, що це єдине, що тепер може змістити рівняння в Росії й вивести Росію на позитивний шлях до Золотого Віку. Природно, Сен-Жермен не сидить тут і не каже: «Тепер Ми маємо покарати росіян».
Нова реальність для України
Він лише дивиться на таке: «Як Ми можемо рухати Росію вперед до Золотого Віку?» І, звісно, те саме стосується Білорусі та України, і, як Я пояснювала, це залежить від готовності людей подивитися на несумісності у своєму світогляді, бо саме ця несумісність перешкоджає людям осягнути бачення Сен-Жермена щодо Золотого Віку для цієї нації.
Як Золотий Вік в Україні має проявитися? В Україні мають бути люди, які можуть налаштуватися на бачення Сен-Жермена, навіть якщо вони не мають жодного уявлення, ким є Сен-Жермен, але вони можуть прийняти якусь ідею: одна людина приймає одну ідею, інша — іншу, і всі вони починають збиратися разом та казати: «Що ми можемо зробити тепер? Тепер, коли наша ситуація назавжди змінилася через цю війну, як ми можемо рухатися вперед? Як ми можемо тепер зробити те, чого ми не могли або не хотіли робити до війни, оскільки наша перспектива змінилася? Якою є нова реальність України як нації? І як ми можемо рухатися вперед як нація?» Те саме, звісно, стосується Білорусі, Росії чи будь-якої іншої нації, якщо на те пішло.
Ніщо не може залишитися тим самим
Що роблять європейські нації зараз? Якби ви могли бачити, що відбувається в колективній свідомості європейських націй, ви побачили б, як вони переоцінюють свій світогляд, особливо свій погляд на Росію, свій погляд на енергію та енергетичну ситуацію. Вони дивляться на таке: «Як ми можемо це змінити?» Вони не думають: «Як ми можемо покарати росіян? Як ми можемо перемогти Росію? Як ми можемо стерти Росію з карти?» Вони дивляться на таке: «Як ми можемо рухатися вперед, тепер коли бачимо, що не можемо покладатися на Росію у своєму енергопостачанні? І що, якщо на те пішло, ми насправді не можемо покладатися на Росію як на націю, з якою можемо мати справу так само, як ми маємо справу одне з одним». Знову ж таки, прогрес, який там відбудеться, залежить від готовності цих людей подивитися на несумісності у своїх поглядах, як Ми говорили на нашій попередній конференції про демократію та Христобуття: про те, як демократичні нації мають переоцінити, як вони мають справу з не демократичними націями, й які фактично атакують демократію як інституцію, як процес.
Цим Я дала вам те, що хотіла дати в цій частині; інші Майстри, звісно, матимуть більше що сказати про ситуацію. Але в певному сенсі ви могли б сказати, що Я охопила, описала суть ситуації. Ми маємо певну духовну емпатію до людей, які страждають. Наша емпатія, звісно, поширюється на людей в Україні, на солдатів України, але однаковою мірою — на людей і солдатів Росії. Ми не націоналісти. Ми не дискримінуємо на підставі національності, раси, релігії або будь-яких інших людських характеристик, які людські Істоти використовують, щоб дискримінувати одне одного. Ми лише дивимося на таке: «Як ми можемо допомогти кожному? Як ми можемо піднести кожного?» І справа просто в тому, що іноді Ми мусимо дозволити Школі Важких Ударів діяти, щоб люди отримали удари, достатньо важкі, аби пробудити їх до потреби змінитися, змінити себе та спосіб, у який вони дивляться на життя.
Саме тут Ми іноді, як Вознесені Майстри, мусимо відступити й дозволити Свободі Волі у Школі Важких Ударів розігратися, хоча ситуація не є тією, яку Ми в ідеалі передбачали й бачили можливою. З вторгненням в Україну вся ситуація Росії докорінно змінилася. Росія не може залишитися тією самою після цього. Російський уряд і керівництво можуть намагатися запобігти змінам, російський народ може чинити опір змінам, але це був незворотний крок, і Росія не може залишитися тією самою. Це може потребувати часу, але Росія не може залишитися тією самою. Так само не може Україна, так само не може Білорусь, так само не може Європа, так само не можуть Сполучені Штати, так само не можуть Китай чи Іран.
Чому ці протести почалися в Ірані саме тепер? Що ж, хіба іранські дрони не використовуються в Україні? Хіба ви не бачите кармічного повернення для уряду, який дозволив цьому статися? Знову ж таки, ви бачите, як це розігрується по всьому Світу, раз за разом. Насправді треба сказати: як хтось може дивитися на світові події й заперечувати закон карми? Це, безперечно, несумісність, з якою в якийсь момент слід розібратися.
Цим Я хочу висловити Мою вдячність вам за те, що ви зібралися для цієї конференції, вам, хто її організував, хто був частиною перекладу й первинної ініціативи здійснити це. Ви розумієте, що Ми часто не доручаємо посланнику виявляти ініціативу, коли бачимо, що є учні, які можуть виявити ініціативу. Бо Ми не прагнемо створити рух, зосереджений навколо однієї людини. Чому ні? Що ж, якщо ви хочете побачити слабкість такої системи, подивіться на Росію. Чому Ми мали б у Золотому Віці відтворювати таку матрицю?
Цим Я запечатую вас у Моїй Любові. Я сподіваюся, що ті з вас, хто в Україні, можуть відчути емпатію, божественну емпатію, яку випромінював цей диктант. Хоча Мої слова можуть видатися протверезними й холодними, Любов усе ще є там, як вона є, звісно, і для людей Росії, Білорусі та всього Світу. Божественна Мати «Я Є».