«Я Є» Вознесений Майстер БІЛЬШЕ, і для Мене велика честь відкривати цю конференцію та цей вебінар. Ми вдячні, що ви об’єдналися, зібралися тут внизу, а отже, були готові об’єднатися з Нами нагорі, щоб разом Ми могли сформувати потік у формі вісімки — згори вниз і знову нагору. Бо якщо немає зворотного потоку, тоді творчий потік не є завершеним. З цієї думки Я й почну
Постійний потік енергії згори
Що означає спільне творення? Спільне творення означає, що з духовного Царства постійно тече потік енергії в не вознесену Сферу. Це дар від Вознесеного рівня, який в остаточному підсумку приходить від Творця, проходячи через усі рівні духовного Царства в шосту Сферу, а потім у сьому не вознесену Сферу.
І щоб потрапити в не вознесену Сферу, енергія проходить через нас, Вознесених Майстрів, які працюють із не вознесеною Сферою. І коли йдеться про планету Земля, то енергія проходить через тих з нас, хто обрав працювати з цією планетою.
Це, всупереч тому що можуть думати деякі люди, не є обов’язком чи зобов’язанням, яке Ми взяли на себе. Це наша радість. Це наша місія. Це наша причина буття, принаймні на даний момент — бути відкритими дверима, бути тими, хто сприяє потоку, що проходить через нас у не вознесену Сферу.
Якщо подивитися на Вознесені Сфери, то там також є постійний потік енергії, що надходить із вищих Сфер у нижчі Вознесені Сфери. Але у Вознесеній Сфері ті, хто перебуває на нижчому рівні, отримуючи енергію з вищих рівнів, примножують надані таланти, і енергія повертається вгору, замикаючи потік у формі вісімки.
Мешканці природної планети отримують енергію з Вознесеного Царства, від Вознесених Майстрів, які працюють із їхньою планетою. Вони примножують її через спільне творення, а потім енергія піднімається вгору, замикаючи потік у формі вісімки. У не вознесеній Сфері це також може відбуватися.
Як пояснював Ісус у Своїх притчах про таланти, про слуг, які отримали різну кількість талантів — ті, хто примножує енергію, отримують більше. Бо коли енергія повертається вгору, коли потік у формі вісімки є завершеним, тоді Ми можемо знову помножити й дати більше. І саме так Сфера поступово підноситься у вібраціях, доки не досягне критичної точки, коли вся Сфера може бути піднята з не вознесеного стану до Вознесеного стану. І це подія такого масштабу, який ви не можете собі уявити на Землі.
Примноження талантів у стані розділення
На неприродній планеті більшість людей перебувають у свідомості бачення себе як відокремлених Істот, і тому не можуть замкнути потік у формі вісімки. У вас може виникнути спокуса подумати, що ніби вони не можуть примножувати таланти. Це не обов’язково так, і тому нам потрібно провести розрізнення. Цілком можливо, що люди в дуальності все ще отримують певну енергію і навіть примножують цю енергію. Але енергія залишається в не вознесеній Сфері, бо люди примножують її для егоцентричних цілей. І ви можете думати, що це «неправильно», але насправді це не повністю неправильно, бо вони принаймні щось роблять із енергією.
Є й інші люди, які перебувають у відокремленні, котрі настільки заспокоїлися, що в них немає амбіцій, немає жодного справжнього прагнення, окрім як жити життя певним чином, як вони його бачать. У своїй свідомості вони створили обмеження, де (звичайно, неусвідомлено) «візуалізують»: «Ось так я живу - як людина, яка мешкає у нашому селі, у нашому місті. Я знаходжу роботу, працюю, маю сім’ю, маю будинок.». Але вони просто хочуть, щоб було комфортно. В такому стані свідомості, люди насправді нікуди не прагнуть вийти за окреслені межі — і це не примножує таланти. Звісно, що згори вони отримують усе менше й менше енергії, відповідно до закону. Але ще це означає, що енергії застоюються — як вода, що стоїть нерухомо — немає руху, і вода поступово стає застійною.
А ті, хто примножує енергію в корисливих цілях, принаймні щось із нею роблять. Наприклад, якщо ви прагнете побудувати бізнес‑імперію, бо маєте особисті амбіції бути дуже багатим могутнім бізнесменом, мати великий будинок, яхту й таке інше, — це повністю егоцентрична мотивація, яка рухає людиною. Але все одно, щоб побудувати імперію, людині потрібні інші люди, які співпрацюють, і вони теж отримують від цього вигоду. І тому ви можете мати велику корпорацію, яка принаймні примножує надану енергію. Отже, з точки зору Вознесеного Майстра, це не повна втрата, тому що енергії принаймні роблять щось, щоб підняти рівень Землі.
Порушення застою в суспільстві
Якщо ви озирнетеся на кілька сотень років назад, ви побачите, що в деяких суспільствах існували феодальні структури, про які Ми вже говорили, де рівень населення був відносно застиглим. Населення не могло зрости понад певний рівень.
Більшість людей народжувалася селянами й проводила все життя селянами. Вони насправді не наважувалися уявити чи побачити, що може бути щось більше, ніж це. А були й дворяни — жили у своїх замках, володіли всією землею, люди були їхніми рабами — та й вони жили відносно застійним життям, бо навіть уявити не могли, що можуть мати щось більше, ніж їхні зручні замки й слуги.
Але потім, принаймні в деяких частинах Світу, з початком індустріальної ери з’явилася нова форма енергії: з’явилися промисловці, які мали амбіції щось побудувати. І вони це зробили.
Отже, хоч в усіх відношеннях, це був примітивний рівень, дуже егоцентричний, де вони все ще експлуатували робітників — рух усе ж був. Підвищився рівень добробуту життя людей, що також призвело до зростання чисельності населення в країнах і створило нову динаміку.
Подивіться, в деяких частинах Світу, на деякі аграрні суспільства, які застигли на тому самому рівні, що й сотні років тому. Це приклад людей, які не примножують енергії.
І ви бачите, що в той самий час, в інших регіонах Світу відбувається індустріалізація й зростання. Люди стають заможнішими. Навіть робітники, принаймні певний час, ставали заможнішими. Зараз у деяких місцях це знову застигло, хоча є й інші, що ростуть.
Та все ж, якщо ви подивитеся на рівень промислово розвинених країн, він у всіх відношеннях вищий, ніж у тих старих аграрних суспільств.
На що Я тут вказую? Навіть люди, які перебувають у відокремленні й нижче 48‑го рівня свідомості, усе ще можуть примножувати енергії, і це також створює зростання. Це, звичайно, не те зростання, яке Сен‑Жермен бачить для Золотого Віку, але безумовно, це краще ніж стагнація. Бо стагнація зрештою призведе до занепаду.
Відсутність чіткого бачення того, що буде далі
Що ж тепер може вивести промислово розвинені країни на вищий рівень? Якщо подивитися на ці суспільства сьогодні, ви побачите, що багато з цих націй досягли досить високого рівня — чимало країн у Європі, у Південно‑Східній Азії, Корея, Японія, Австралія, Нова Зеландія, Канада. В Сполучених Штатах було зростання, але воно почало стагнувати протягом кількох десятиліть.
Але багато з цих країн зараз не мають чіткого бачення, куди рухатися далі. Вони, так би мовити, перейшли в майже реактивний режим, у якому відчувають, що досягли високого рівня, у певному сенсі задовільного рівня, і тепер просто намагаються справлятися з проблемами, які виникають. Є якісь виклики — ми з ними впораємося. Але насправді вони не мають чіткого бачення того, яким є наступний рівень для цих суспільств, що насправді є початком Золотого Століття для цих націй.
Нове усвідомлення потоку духовної енергії
Я вказую вам на те, що з індустріалізацією почалася нова ера зростання, що значною мірою було спонсоровано Сен‑Жерменом. Сен‑Жермен спонсорував механічний підхід до науки, коли ви сприймаєте Всесвіт як машину й шукаєте, як зробити цю машину ефективнішою, щоб машина робила щось для вас замість тваринної чи людської сили.
І це був крок уперед, так би мовити — створення сцени для появи суспільств Золотого Віку. Але що може вивести суспільства на наступний рівень, де вони почнуть проявляти Золотий Вік? Є дві речі.
Передусім необхідно, щоб зростаюча кількість людей у цих суспільствах ставала духовно свідомою — усвідомлювала, що існує духовна Сфера за межами матеріальної, що люди можуть взаємодіяти з духовною Сферою і можуть отримати особисту користь від взаємодії з цією Сферою.
Ви, як учні Вознесених Майстрів, належите до цієї категорії, але не випускайте з уваги факт, що багато‑багато інших людей у Світі також прийняли базове усвідомлення, що за межами матеріального існує духовна Сфера.
У духовному Царстві є Істоти, які можуть давати Вчення. Ви можете певним чином взаємодіяти з цими Істотами. Бо саме це й замикає потік у формі вісімки. Є певні люди, які усвідомлюють, що вони свідомі, що вони здатні щось робити, бо всередині себе люди отримують постійний потік енергії з духовної Сфери. Потім вони щось роблять з цією енергією, а потім стають свідомо свідомими того, що, посилаючи енергію назад угору, вони замикають потік у формі вісімки й тим самим отримують більше від Вознесеного Царства.
Іншими словами, посилаючи енергію вгору, ви її не втрачаєте. Нам, Вознесеним Майстрам, не потрібен від вас зворотний потік. Мені не потрібна енергія з не вознесеної Сфери, бо Я можу отримувати необмежену кількість енергії з Вознесених Сфер наді Мною. Але закон вимагає, щоб ви віддали назад, перш ніж зможете отримати більше. Це, як Ісус сказав 2000 років тому: «Хто хоче втратити свою душу [життя] заради Мене, той отримає життя вічне». Як сказав також Ісус: «Я від Себе Сам НІЧОГО робити не можу», маючи на увазі: «Я не можу виробити енергію, яка дозволяє Мені щось робити. Я отримую цю енергію з духовної Сфери. Але потім, Я щось роблю з енергією і тоді готовий віддати її назад».
Тим, що ви готові віддати енергію назад, ви демонструєте, що не використовуєте енергію в корисливих цілях — і це замикає коло, замикає потік у формі вісімки, завдяки чому Ми можемо помножити те, що повертається, і ви отримаєте більше.
Іншими словами, багато хто слухав слова Ісуса про те, що ви маєте бути готові втратити своє життя заради Нього, і думали, що це означає, ніби ви повинні щось втратити. Дехто з Християн думав: «Я маю відмовитися від мирського життя, від своїх мирських амбіцій, маю піти в монастир і присвятити своє життя молитві». Але це не так. Це означає, що ви маєте бути готові віддати енергію назад, аби продемонструвати, що ви не такі, як люди у відокремленні, які лише примножують енергію, щоб отримати щось для себе. Так, вони можуть приносити користь іншим, як Я вже сказав, але їхня головна рушійна сила — отримати щось для себе.
Ви демонструєте, що ви не такі, як вони, і, будучи готовими віддати енергію, ви отримаєте примноження. І коли ви переживаєте це, ви усвідомлюєте, що «віддати» не означає щось втратити. Ви віддаєте, щоб отримати більше. Але, знову ж таки, ви віддаєте не для того, щоб використовувати це в корисливих цілях.
Простір для духовного зростання в заможних суспільствах
В заможних країнах зростає кількість людей, які стають духовно свідомими. І це є частиною плану Сен‑Жермена щодо вивільнення технологій. Бо якщо ви подивитеся на аграрні суспільства, де селяни змушені працювати від раннього ранку до пізньої ночі лише для того, щоб підтримувати фізичне існування, у них не залишається багато уваги й енергії, щоб зосередитися на духовному зростанні.
В сучасних заможних країнах багато людей мають вільний час. Звичайно, багато хто проводить цей вільний час, дивлячись порнографію в інтернеті чи п’ючи пиво, але справа не в цьому. В цих суспільствах є простір для людей, які матимуть сильніше духовне спрямування — як продемонстрували всі ви й багато мільйонів інших людей за останні десятиліття.
І це є першим аспектом, який може вивести суспільства в Золотий Вік: зростаюча кількість духовно свідомих людей, які поступово стають свідомішими, підносячи свою свідомість.
Підвищення усвідомлення потенціалу людського розуму
А другий аспект, який може вивести суспільства в Золотий Вік, — це зростання усвідомлення цінності потенціалу людського розуму.
Вже сьогодні у наукових колах зростає усвідомлення, що наука, зокрема фізика, досягла рівня на якому вона стагнує. Десятиліттями вчені вірили, що все ближче підходять до «горщика із золотом» на кінці наукової веселки — до «теорії всього». Спочатку це була теорія струн, потім інша теорія - «божественна частинка». Але науковці завжди думали, що головне відкриття вже ось‑ось за рогом — і ми зрозуміємо, як матеріальний Всесвіт працює цілком матеріальним чином.
Однак, незважаючи на те, чого багато вчених очікували, це дійшло до певного рівня й не переходить далі протягом десятиліть. Водночас зростає кількість вчених, які починають усвідомлювати — підхід, який вони застосовують, є неповним. І серед цих вчених зростає число тих, хто починає розуміти, що стало очевидним — навіть «жорстка» фізика більше не може ігнорувати свідомість.
Це глибока іронія, що матеріалістична наука, намагаючись подолати «марновірства релігії», вирішила ігнорувати свідомість для того, щоб бути об’єктивною. Але саме це й почало руйнувати матеріалістичну доктрину, яка вважалася такою ж непогрішною, як у середньовічні, вважались непогрішними доктрини Католицької Церкви про те, що Земля — центр Всесвіту.
Багато вчених почали усвідомлювати, що така позиція більше не є життєздатною, бо це іронія — те, що дозволяє нам вивчати матеріальний Всесвіт — це факт, що ми є свідомими Істотами. Як довго ми можемо думати, що здатні зрозуміти Всесвіт, якщо не розуміємо власного розуму?
Іншими словами, якщо вчений користується звичайним телескопом, щоб досліджувати небо, а потім усвідомлює, що існують радіотелескопи, які можуть виявити те, чого ніколи не побачити через оптичний телескоп, тоді він мусить визнати: ми ніколи не отримаємо повного розуміння неба, користуючись лише оптичними телескопами.
Так само, ми ніколи не зможемо досягти повного розуміння матеріального Всесвіту, якщо не включимо свідомість, якщо не зрозуміємо сам інструмент, яким користуємося для дослідження матеріального Всесвіту. Бо якби ми не були свідомими, то як би ми взагалі могли займатися наукою?
Що може піднести суспільства над їхнім теперішнім рівнем, так це зростаюче усвідомлення потенціалу людського розуму. Сен‑Жермен раніше говорив про різницю між тим, що ви маєте зараз — технологією, заснованою на силі, — і технологією, не заснованою на силі. Але технологія, яка не заснована на силі, не може бути досягнута, доки не піднесеться розуміння людського розуму. Бо як ви матимете технологію, яка не базується на силі? Вона не може бути повністю механічною. Вона мусить включати людський розум. І тому, якщо ви намагаєтеся виключити людський розум із науки, ви б’єтеся об скляну стелю власного творіння.
Це те розуміння, яке починає поширюватися й поширюватиметься ще більше. Ви можете робити заклики заради цього, якщо відчуваєте, що це частина вашого Божественного Плану, ви також можете відкрити себе для цих ідей.
Нове розуміння нейтрального спостерігача
Звичайно, Я використовую ваші чакри, щоб транслювати це в колективну свідомість, аби ті вчені, які вже почали усвідомлювати, отримали ще більшу ясність у своїй свідомості; щоб інші, які ще не готові свідомо це визнати, змогли подолати той поріг, після якого вони вже зможуть свідомо сказати: «Я бачу, нам потрібно вивчати свідомість. Нам потрібно зрозуміти свідомість».
Насправді це дуже просто, але щоб включити свідомість у наукові дослідження, вчені мають бути готові подивитися на припущення, зроблене сотні років тому: «якщо ми створимо механічні процеси, механічні наукові методи, які виключають будь‑який вплив розуму, тоді ми будемо об’єктивними». І саме це потрібно поставити під сумнів.
Це дуже пов’язано з тим, що Ми заохочували вас робити протягом останніх кількох років — працювати зі своєю психологією, а також пояснювали вам про Христобуття й Христове розпізнавання. Бо ви не можете стати об’єктивними, навіть як учені, якщо у вас немає Христорозрізнення – Христового розпізнавання.
Вченому не обов’язково називати це «Христовим розпізнаванням», але вчені мають визнати, що людський розум має нижчий потенціал — бути повністю суб’єктивним, цілком егоцентричним; і людський розум має вищий потенціал — стати нейтральним у тому, як він дивиться на Світ.
Мета вченого — певною мірою стати нейтральним спостерігачем, але це не означає, як сьогодні думають вчені, що дослідник не впливає на експеримент. Ви можете впливати на експеримент і при цьому залишатися нейтральними, а можете впливати на експеримент і не бути нейтральними.
Насправді мрія про те, що вчений може проводити експеримент, не впливаючи на нього — це мрія з обмеженнями, і саме це довела квантова фізика, причому це можна перенести на всі науки. Бо коли ви обираєте наукові методи, які прагнуть усунути вплив розуму, ви вже впливаєте на сам науковий процес.
Не існує способу займатися наукою, не впливаючи на неї розумом. І тому ті вчені, які повністю переконані, що сучасна наукова парадигма є правильною, певною мірою упереджені так само, як і середньовічні Католицькі богослови, які вважали доктрини Католицької Церкви непогрішними. А справжня мета науки полягає в тому, щоб звільнити науковий процес від людських упереджень.
Свідомий штучний інтелект…?
Почало поширюватися розуміння про свідомий штучний інтелект, й поширюватиметься набагато ширше. І якщо ви утримуєте бачення цього, робите заклики заради цього, воно поширюватиметься швидше, і це виведе суспільство на набагато вищий рівень і до іншої форми технологій.
У певному сенсі ви можете бачити, як це часто буває, сама технологія змушує людей переоцінювати багато речей. Наприклад, штучний інтелект. Наразі ніхто насправді не знає, як з ним поводитися, і частина проблеми всієї цієї дискусії полягає в тому, що вчені‑матеріалісти вважають, що штучний інтелект має потенціал стати свідомим.
Але ті вчені, які починають виходити за межі матеріалістичної парадигми, вже бачать, що комп’ютер - штучний інтелект, ніколи не стане таким свідомим, як людина. Він може наблизитися до певного рівня свідомості як пасивного стану свідомості, у якому він просто реагуєте, але він не стане самоусвідомленим на вищому потенціалі людського розуму.
У певному сенсі, саме поява штучного інтелекту як технології, змушує переглянути питання: що таке свідомість?
Новий творчий підхід
Чи це лише епіфеномен* матеріалістичних процесів? Чи це просто, що коли така структура, як мозок, стає достатньо складною, то свідомість «з’являється»? Чи за свідомістю стоїть щось більше?
Звичайно, за свідомістю стоїть щось більше. Саме це починають усвідомлювати, з одного боку, духовні люди, а з другого — найпередовіші вчені, і насправді — усвідомлювати разом. І саме це виведе суспільства за межі індустріалізації, яка ґрунтувалася на механічному погляді на Світ.
Вчені, які працюють зі штучним інтелектом, намагаються створити інтелект механічним способом. Але ви не можете цього зробити. І лише коли з’явиться критична маса людей, які усвідомлять, що неможливо створити інтелект, свідомість, самосвідомість механічним шляхом, суспільства зможуть перейти на наступний рівень.
З’являться нові технології, але передусім — новий підхід. Бо що ж потрібно?
Потрібна переоцінка мети всього цього. Я сказав, що багато сучасних суспільств стагнують тому, що вони не мають чіткого бачення мети нашого розвитку, нашого зростання. Яка наша ціль? До чого ми рухаємося? Нині це виглядає так: «Ми хочемо бути більш заможними. Ми хочемо бути більш організованими. Ми хочемо мати менше хвороб. Ми хочемо розв’язувати різні проблеми». Але яка мета?
У механістичної, матеріалістичної парадигми немає мети. І саме це має проявитися, уже почало проявлятися й проявлятиметься далі. Чітке бачення мети, розуміння цілі виведе суспільство на інший рівень.
Епіфеномен*- В ідеалістичній філософії: свідомість розглядається як епіфеномен — тобто як пасивне відображення діяльності нервової системи, без активної ролі у формуванні реальності.
Яка мета життя?
Яке відношення всі ці міркування мають до теми конференції — Співтворення з Вознесеними Майстрами? Як ви можете спільно творити, якщо не усвідомлюєте, з ким ви спільно творите? Ви мусите співтворити з чимось, а точніше, з кимось.
Проблема традиційної релігії в тому, що хоча вона й визнає певного бога поза матеріальним Світом, зазвичай це віддалений бог «там, на небі», або бог, що виконує бажання. Ви приносите в жертву трохи їжі в храмі — і отримуєте «вдачу» у повсякденному житті.
Потім матеріалістична наука позбулася цього бога, але нічого не поставила замість нього, тож у матеріалізмі немає мети. А отже, немає й співтворення. Немає нікого, з ким ви спільно творите.
І причина, через яку має відбутися зміна в усвідомленні, полягає в тому, що вам потрібно запитати себе: якщо в житті має бути мета — якою вона може бути?
Чи можемо ми самі визначити мету життя? Чому зайшли в глухий кут заможні матеріалістичні суспільства, що постали за останні два‑три століття? Чому вони зупинилися на цьому рівні? Тому що не мають жодної мети поза самими собою. Там немає співтворення.
Хоч у демократичних суспільствах існує уявлення, що люди мають права, яких жодна сила на землі не має права їх позбавити, навіть власний уряд, — усе ж ніхто не ставить запитання: «А звідки походять ці права?»
Необхідне усвідомлення, що насправді можна думати про духовних Істот, не дивлячись на них через фільтр традиційних релігій — розгніваного Бога в небі чи бога, що виконує бажання в храмі, — а підходити до цього набагато більш універсальним, нейтральним шляхом.
Повинен існувати певний Розум, що виходить за межі людського розуму, і саме цей Розум визначив те, що наука називає космологічними константами, які забезпечують тонку рівновагу Всесвіту. Ви знаєте, що є багато таких констант, і якби вони були хоч трохи іншими, Всесвіт, який ви знаєте, не міг би існувати.
Який інтелект визначив ці константи саме так, щоб ваш Всесвіт міг існувати? Це може відкрити для вас думку: «можливо, є Інтелект, який має бачення того, куди можуть рухатися наші суспільства, яким може бути наступний крок? Можливо, якби ми відкрили це бачення й узгодилися з ним, ми могли б досягти цілком нового рівня». І те саме стосується і вас як духовно свідомих людей.
Що означає співтворчість із Вознесеними Майстрами?
Ви знаєте — адже Ми дали вам Вчення про відокремлення і свідомість дуальності — що коли ви входите в відокремлення, ви все ще можете отримувати енергію й можете щось із нею робити, але ви не співтворите, ви де‑творите.
І ваше творіння підпадає під дію того, що Ми назвали другим законом термодинаміки або руйнуванням Шіви‑Руйнівника — і воно поступово розпадається.
Над чим ви можете почати розмірковувати, під час цієї конференції, але також і після неї, — над тим, що багато хто з вас досяг рівня, близького до 96‑го. Дехто пішов трохи далі. І тут вам потрібно свідомо усвідомити співтворення.
Що означає, що ви співтворите з Вознесеними Майстрами? На це запитання немає єдиної відповіді. Це щось таке, над чим варто медитувати, бо це усвідомлення, яке має приходити поетапно.
Підвищення свідомості через експерименти
Початком цього усвідомлення є те, що втілено в Якостях Першого Променя. У вас є традиційне бачення Першого Променя як Сили й Волі, але Я вже казав раніше, що це насправді творчий потяг, а творчий потяг — це передусім експериментальний процес.
І це те, що, певною мірою, наука зробила правильно. Якщо подивитися на Католицьку Церкву в Середньовіччі, коли почали з’являтися перші вчені, вона підходила до справи так: «Ми маємо Одкровення згори через Намісника Христа, тож наші доктрини непомильні». І вони сказали б: « якщо ти співтвориш, ти маєш до букви дотримуватися католицької доктрини».
Але це не є співтворенням.
Традиційні релігії зосереджені на «спасінні», де якась зовнішня сила — повернення Ісуса чи щось інше — приходить, рятує вас і забирає на небо.
Але образ, який Ми давали вам упродовж десятиліть у цій диспенсації й навіть у попередніх диспенсаціях, полягає в тому, що саме ви є тими, хто кваліфікується для свого спасіння, підносячи свою свідомість. Як ви підносите свою свідомість?
Думаєте, що можете налаштуватися на Вознесених Майстрів, і Ми скажемо вам, як піднести вашу свідомість, чи навіть піднесемо вашу свідомість за вас? Ні. Бо наша мета у взаємодії з нашими учнями — не «рятувати» вас, не робити все за вас. Наша мета — піднести вас до того, щоб ви стали Вознесеними Майстрами, як і Ми. Ми прагнемо допомогти вам пройти той самий процес, через який пройшли Ми, щоб отримати право для нашого Вознесіння. І що це за процес? Ви починаєте з нижчого рівня свідомості й поступово, крок за кроком, підносите свій рівень свідомості.
Як піднести свою свідомість? Експериментуючи на основі того рівня свідомості, який маєте зараз. Є багато учнів, які думали, що треба знайти якусь магічну річ — філософський камінь, святий Грааль, — і коли ви знайдете цей святий Грааль в прихованій печері, куди дістанетеся, розв’язавши безліч загадок і головоломок, і вип’єте з нього води, то миттєво перейдете у вищий стан свідомості. Але це цілковито втрачає всю суть процесу. Бо лише поступово піднімаючи своє усвідомлення, ви інтерналізуєте зростання.
Якби ви знайшли печеру з Чашею Христа й випили з неї воду — як би це піднесло вашу свідомість? Як би ви відчули, що досягли Майстерності і можете здійснити останній крок Вознесіння, коли переходите від бачення себе як не вознесеної істоти до бачення себе Вознесеною Істиною, то як би ви могли зробити цей остаточний зсув, якби раніше не робили вже багатьох зсувів — і фінальний зсув не був просто ще одним зсувом? Вознесіння, це не якась «чудесна подія».
Інтерналізувати* — це процес перетворення зовнішніх норм, цінностей, знань або правил на частину своєї власної особистості. Це означає засвоїти щось настільки глибоко, що воно стає вашим власним переконанням, мотивом чи інстинктивною реакцією, а не просто правилом, якого ви дотримуєтесь.
Експериментальний процес оволодіння власним розумом
Наша мета — допомогти вам розвинути майстерність. Але майстерність чого? Якогось магічного процесу? Ні. Вашого власного розуму.
Ким Я є як Вознесений Майстер? Над чим Я маю майстерність? Чи маю Я якісь магічні здібності проявляти речі на Землі? Чи міг би Я чарівним чином перетворити Землю? Чи міг би Сен‑Жермен магічно трансформувати суспільство й проявити Золотий Вік? Ні. Я маю лише один тип майстерності: майстерність над власним розумом. Ця майстерність дозволяє Мені бути набагато більш свідомим щодо отримання енергії з вищого Царства, передавання її далі, створення структур за допомогою цієї енергії. Але саме майстерність над власним розумом і є тим, що відрізняє Мене від вас. Я маю вищий ступінь майстерності над власним розумом, ніж ви, але Моя мета — піднести вас до того, щоб ви мали таку ж майстерність над своїм розумом.
І знову: як ви досягаєте майстерності над власним розумом? Експериментуючи з процесом спільного творення на основі вашого теперішнього рівня свідомості, бачачи результати, а також спостерігаючи свою реакцію на них, розв’язуючи підсвідомі «я», які змушують вас реагувати, піднімаючись на наступний рівень — і тоді знову експериментуючи. Це експериментальний процес. З майстерністю не народжуються. Помилка Християнства, Буддизму, Ісламу, Індуїзму й інших релігій полягає в обожненні засновника - «О, Ісус був таким особливим через непорочне зачаття, він був Богом від самого початку». Подивіться на легенди про Будду: його народження було чудесним, усе його життя супроводжували численні чудеса. Їх боготворять. Але з майстерністю не народжуються. Ви не створені вже майстрами. Ви набуваєте майстерності, експериментуючи.
Що таке експеримент?
Якщо ви стоїте й чекаєте, коли станете досконалими, щоб наважитися експериментувати і не зробити помилки, то ви навіть не можете розпочати процес. Ви можете вивчати духовні вчення десятиліттями, але так і не почати примножувати таланти.
Що означає примножувати таланти? Ви експериментуєте. Що таке експеримент? Ви робите щось, не знаючи яким буде результат. Такою є природа матеріального Світу — природа того, що ми називали космічним дзеркалом, природа того, що Ми називали симулятором реальності. Ви посилаєте імпульс своїм розумом, можете також виконати певні фізичні дії, але ви не знаєте, яким буде зворотний потік, та все ж готові експериментувати. Потім ви переживаєте зворотний потік, дивитеся на свою реакцію й запитуєте: «Як Я можу надіслати вищий імпульс наступного разу? Що було в моїй свідомості, що змусило мене сформувати саме такий ментальний образ? Як Я можу піднести це на вищий рівень?»
Альфа й Омега співтворення
Що Я маю на увазі, кажучи «піднести на вищий рівень»? Я маю на увазі дві речі. Є Альфа й Омега аспекти. Альфа полягає в тому, що ви творите в певних рамках, у певних параметрах і усвідомлюєте співтворення. Тобто, Елохім створили планету Земля, визначивши для неї певні параметри — є певна відстань до Сонця, є певний розмір, є певний розподіл океанів і суходолу, є певні погодні системи і певна геологія. Ви не можете створити будь‑що завгодно на Землі. Ви маєте співтворити в межах, визначених Елохім, бо ви не знаєте повноти цих рамок, коли тільки починаєте експериментувати. Ось чому ви щось посилаєте, а коли приходить зворотний потік, ви оцінюєте: «Чи було це в згоді з рамками, чи Я можу це вдосконалити? Чи можу Я осягнути вищий рівень розуміння того, як насправді працює Земля?» Це Альфа аспект.
А Омега полягає в тому, що коли ви бачите зворотний потік, відображений у ваших життєвих обставинах, то ви вирішуєте: «Чи хочу Я мати такий досвід? Хочу Я більше цього чи хочу Я більше, ніж це?»
І тоді ви кажете: «Те, що Я отримую назад, є віддзеркаленням того, що Я послав. А те, що Я послав, визначається моєю загальною свідомістю — рівнем ідентичності, ментальним та емоційним рівнями. Я готовий подивитися на себе й спитати: « Якою Істотою Я хочу бути на Землі?» І знову ви експериментуєте.
Без експерименту не може бути співтворення — з двох причин.
Страх зробити помилку
Занепалі істоти, як Ми вже казали, зробили лише одне, щоб створити безлад на Землі. Їм потрібно було зробити тільки одну річ: вони спроєктували ідею, що існує певний стандарт, якому ви зобов’язані відповідати. Це має два аспекти.
По‑перше, ви можете зробити помилку. І ви хочете уникнути помилок, частково тому, що всі ви в минулих втіленнях досвідчили, що помилки можуть мати дуже неприємні наслідки. Тепер, якщо ви хочете уникнути помилки, чи готові ви експериментувати, не знаючи результату наперед? Ви входите в такий стан свідомості, коли хочете знати результат до початку експерименту, щоб бути певними, що не помилитеся. А це перериває експериментальний процес. А відтак — перериває співтворення.
Брехня «ідеального результату»
По-друге, проєкція занепалого стандарту створила ілюзію, ніби існує один єдиний ідеальний результат, якого обов’язково треба досягти. Тепер ви починаєте думати, що замість того, щоб просто експериментувати й дивитися, куди це веде, ви мусите заздалегідь знати цей ідеальний результат.
Ви опиняєтеся «між молотом і ковадлом»:
з одного боку — скеля: бажання знати ідеальний результат, але ви його не знаєте; з іншого боку — жорстка поверхня небажання зробити помилку.
У результаті ви паралізовані й не наважуєтеся рухатися. Ми бачили це в попередніх диспенсаціях Вознесених Майстрів. Ми не хочемо, щоб ви потрапили в цю пастку. Ми хочемо допомогти вам піднятися над нею — і це є частиною нашої мети на конференції, щоб інші Майстри підхопили цей факел і змусили його горіти яскравіше.
Космічний закон експериментування
Я хотів підготувати ґрунт. Справа не в тому — і Сен‑Жермен багато разів це казав — що у Сен‑Жермена є одна‑єдина велична картина того, яким має бути Золотий Вік, і що є лише один можливий шлях, яким цей Золотий Вік може проявитися. У Сен‑Жермена є певні параметри, але є безліч способів їх досягти, тому є великий простір для експериментів. І вам потрібно усвідомити один дуже простий принцип — Ми можемо назвати його космічним законом експериментування:
- o Мета номер один експерименту— піднесення свідомості.
- o Якщо ви готові вчитися на власних експериментах, ви можете підносити свою свідомість.
- o Це означає: ви ніколи не можете помилитися, експериментуючи. У процесі співтворення не буває помилок.
Так багато учнів Вознесених Майстрів мають іншу ідею. У Summit Lighthouse, наприклад, Мене - Ель Морію, бачили як суворого «дисциплінатора». І багато людей думали — і досі думають, — що якщо вони збираються співтворити зі Мною, то Я, як нібито «гнівний і осудливий» Майстер, при найменшій помилці одразу ж ударю їх по руках і скажу: «Ти вчинив неправильно. Ти маєш зробити краще». Це одна з причин, чому Я змінив Своє Ім’я на Майстер MORE (БІЛЬШЕ) — щоб струсоннути того колективного «звіра», створеного учнями Вознесених Майстрів, якого вони не могли подолати. Вони не могли його перевершити, бо не були готові його перевершити. Чому? Тому що образ Мене як суворого «наглядача за дисципліною» давав їм ідеальне виправдання не співтворити, не експериментувати. Вони не наважувалися експериментувати, бо думали: «О ні, краще Я переконаюся, що не зроблю помилки, інакше Ель Морія обрушиться на мене, як тонна цегли». І це має піти, Мої любі. Це має піти.
Спільне творення з Майстром БІЛЬШЕ
Я хочу, щоб ви експериментували. Мені приємно бачити, як ви експериментуєте. Я не засуджую ваші експерименти. Не має значення, наскільки недосконалими є ваші вираження, ваш експеримент, ваш творчий прояв. Якщо ви вчитеся з цього, це піднімає вас ще на один крок угору. Ви знову експериментуєте. Ви вчитеся з нового досвіду. Ви піднімаєтеся ще на одну сходинку.
Наприклад, є двоє учнів. Один десятиліттями перебуває серед учнів Вознесених Майстрів. Він вивчив Вчення. Він знає Вчення. Він може цитувати уривки з диктовок. Він віддав тисячі годин велінням. Він відчуває себе «досвідченим» учнем, але не наважується експериментувати, доки не стане досконалим, — а він відчуває, що ще не досконалий.
Другий учень, тільки прийшов у Вчення, та готовий експериментувати. Він, так би мовити, не дуже «витончений». Він не розуміє глибоко Вчень, але має дитячу свідомість і готовність експериментувати. Він щось пробує — і це виходить не дуже добре. Він падає й обдирає коліно, але знову встає й пробує ще раз.
І дуже скоро новий учень іде далеко попереду старого учня, який досі сидить і вважає себе найвитонченішим завдяки своєму «великому розумінню», але він не рухався. А якщо ви не рухаєтесь, ви не співтворите. Тоді що Мені множити?
Я не прагну судити вас. Я прагну примножити ваші зусилля. Ось усе, чого Я бажаю. Але має бути зусилля, перш ніж Я зможу щось множити.
Знову: ким Я є як Вознесений Майстер? Хто Я? Я — той, хто радіє, бачачи як Мої учні експериментують, вчаться на своїх експериментах і зростають. Так зростав Я. Не в усіх Моїх втіленнях, але точно в деяких — і так зростали Ми всі.
Це насправді не було повністю показано, коли Ми розповідали про попередні втілення. Ви чули про ті втілення, де Ми були важливими історичними постатями. Але у всіх нас було багато втілень, коли Ми не були «важливими» людьми, коли Ми жили життям, не зовсім таким, як ваше, бо це був інший час, але все ж — звичайним людським життям. І все ж у своєму розумі Ми експериментували й зростали.
Постійний процес самотрансценденції
Багато хто з вас уже співтворює (експерементує-самотрансцендує), але ви не повністю усвідомлюєте цього і цінності співтворчості. Наче ви ще не відпустили той важкий тягар, який занепалі істоти поклали на людство:
- «Не роби помилок».
- «Ти мусиш бути досконалим, особливо перш ніж наблизишся до духовної Сфери».
Бо, звичайно ж, «на небі все досконале», чи не так? Отже, тобі краще бути досконалим, якщо ти збираєшся спільно творити з Небом. Але чи все в духовній Сфері «досконале»? Чи не могли б ви, будь ласка, визначити для Мене, що таке досконалість? Можете, просто для розваги, узяти свої комп’ютери й запитати чат‑боти штучного інтелекту: «Визнач, будь ласка, досконалість» — і подивитися, що отримаєте.
Не існує визначення досконалості
Досконалість — це ідея занепалих істот, через яку вони намагаються маніпулювати. Вони проєктують, що ви повинні відповідати певному «стандарту досконалості», але не визначають його, тобто ви ніколи не зможете цього стандарту досягти.
Чому вони його не визначають? Бо немає об’єктивного визначення досконалості. Чому?
Бо що таке Вознесене Царство? Це якесь статичне царство? Коли більшість людей думають про «досконалість», вони уявляють щось нерухоме, застигле. Ні!
Що таке Вознесене Царство? Це безперервний процес самотрансценденції.
Я — Вознесений Майстер. Я вознісся з Землі, яка є досить низькою планетою. Так, у Мене принципово вищий рівень свідомості, ніж у вас у не вознесеному стані. Але коли Я дивлюся на Майстрів, які вознеслися набагато раніше за Мене, навіть у шостій Сфері, і коли дивлюся на Майстрів у п’ятій, четвертій та вищих Сферах, Я бачу, що Мій рівень дуже, дуже далекий від рівня їхньої свідомості.
І Я знаю, що можу досягти цього рівня, але як Я його досягну? Через поступовий процес самотрансцендування. Що буде потрібно, щоб Мені перевершити Мій теперішній рівень свідомості? О так, Я маю наважитися експериментувати.
Якби Я вже був «досконалим», то навіщо було б експериментувати? Навіщо було б рости? Розумієте, самотрансценденція — це експериментування.
Так, Я перебуваю в іншому середовищі Вознесеного Царства. Параметри для Моїх експериментів інші. Але й досі Я не знаю, якими будуть результати Моїх експериментів. Я, до речі, не знаю результату експерименту, який здійснюю прямо зараз, даючи вам цей диктант. Я не знаю, як кожен із вас відреагує, як ви сприймете ці слова. Чи сприйматимете їх просто як слова, зрозумієте інтелектуально й скажете: «Так, це непогано, я це розумію»? Чи дозволите ви словам перетворити вас, зрушити вас, щоб ви справді посміли експериментувати? Я не знаю результатів цього експерименту. Але Я готовий експериментувати. Я готовий віддати ці слова.
Експериментування триває аж до найвищого рівня. Що робить Творець? Що зробив Творець, створивши цей Світ форм? Величезний експеримент — більший за все, що можемо уявити і ви, і Я. Але це все ж експеримент. Чи знає Творець точно, яким буде кінцевий результат цього Світу форм? Ні. Ви перебуваєте в сьомій Сфері. Чи буде ще одна Сфера? Чи буде восьма? Творець не обов’язково вже знає це й не знає наперед, скільки Сфер буде створено, перш ніж це Творіння досягне своєї повноти й Творець вирішить: «Досить». Це все ще експеримент.
Як саме формуватимуться планети? Творець не знав цього, коли започаткував процес і досі не «знає», як у деталях розгортатиметься еволюція Сфер. Отже, все є експериментом. Ви можете сказати, що в Стані Всього (Allness) немає такого роду експериментів, як тут, але для Нас це зараз не надто актуально. Бо Ми перебуваємо у Сфері, де експеримент є рушійною силою самотрансценденції, а самою причиною існування є самотрансценденція.
Як ви, сподіваюся, можете відчути, Я отримую радість від експерименту — через взаємодію з вами. І Я сподіваюся, що ви зможете відпустити старий образ Ель Морії як «суворого дисциплінатора» й насолоджуватися взаємодією зі Мною, бо Я хочу, щоб ви отримували від нашої співтворчості таку ж радість, як і Я.
Чому Я, як Вознесений Майстер, який не має людських бажань, мав би хотіти, щоб ви боялися Мене, як це було в попередній диспенсації, коли дехто сприймав Мене саме так? Чому Я мав би прагнути, щоб ви підходили до Мене зі страхом і тремтінням, якщо Я справді є радісним Майстром? Я хочу, щоб ви насолоджувалися нашою спільною творчістю так само, як і Я. Якщо ви винесете щось одне з цього диктанту, Я хотів би, щоб це було ось що: прагніть насолоджуватися взаємодією зі Мною. Не з почуття обов’язку. Не з позиції: «Майстер БІЛЬШЕ — Чохан Першого Променя, і Я маю якось «правильно» з Ним поводитися». Ні.
Вам просто потрібно дозволити собі насолоджуватися спілкуванням зі Мною.
Домовилися?
Тоді Я дякую вам за вашу увагу.