«Я Є» Вознесений Майстер Лорд Ланто. Виходячи з того, що конференцію відкрив Майстер БІЛЬШЕ, виникає певна дилема — говорити про сім Променів у лінійному порядку, особливо коли йдеться про співтворення. Але питання в тому: чи є співтворення лінійним процесом? І це одне з тих філософських питань, які Я тут поставлю, а зараз поки що залишу, але повернуся до нього пізніше.
Співтворення проти де‑творення
Те, що ви почули від Майстра БІЛЬШЕ та Матері Марії, закладає основу для розуміння того, чим є співтворення. Але Я хочу піти ще далі. Співтворення — на відміну від де‑творення, або принаймні як щось, відмінне від співтворення. У чому полягає головна різниця?
Ми впродовж років дуже ретельно пояснювали, що коли ви підноситеся до 48‑го рівня свідомості, у вас виникає інтуїтивне відчуття зв’язку з чимось, що виходить за межі вашого власного розуму. Доти, доки ви ґрунтуєте свої співтворчі зусилля на інтуїтивному зв’язку, ви співтворите. Ви співтворите, навіть якщо у вас немає досконалого бачення того, з чим ви пов’язані, а на 48‑му рівні на такій планеті, як Земля, його й не може бути. Ви співтворите, навіть якщо у вас немає ясного бачення, за якого всі образи, які ви проєктуєте назовні, ґрунтуються на Христорозумі. Вони, як сказав Майстер БІЛЬШЕ, ґрунтуються на вашому поточному рівні свідомості. А на такій планеті, як Земля, із її щільністю, 48‑й рівень — це не особливо високий рівень свідомості.
І все ж, коли ви зосереджуєтеся на своїй інтуїції, коли прагнете отримати найвищий образ, який можете отримати інтуїтивно, коли ви готові подивитися на результат свого експерименту і на свою реакцію на нього й таким чином піднести свою свідомість, — тоді ви співтворите.
Коли ж ви опускаєтеся нижче 48‑го рівня свідомості й втрачаєте інтуїтивний зв’язок, тоді ви вже не співтворите. Ви не можете співтворити. Навіть якщо ви створюєте щось, що фактично приносить користь іншим людям, ви все одно не співтворите, бо неможливо співтворити без інтуїтивного зв’язку.
Мрія про ідеальну матеріалізацію
Отже, що таке дуальність? Що таке відокремлення? Що означає опуститися нижче 48‑го рівня? Що ви насправді тоді робите? Ви не співтворите, але все ще експериментуєте зі своїми співтворчими здібностями. Ви просто використовуєте ці здібності певним чином. І робите це не як Істота в єднанні, а як відокремлена Істота.
Що ви робите як відокремлена Істота? По суті, ви думаєте, що у своєму розумі здатні визначити ментальний образ і спроєктувати його на Світло Матері, а далі Світло Матері повинно узгодитися з вашим образом. Іншими словами, ви думаєте, що маєте бути здатні сформулювати ментальний образ і проявити його у фізичному Cвіті точно таким, яким він існує у вашій свідомості. Тобто, між образом у вашому розумі та тим, що проявляється фізично, має бути відповідність «один до одного». Так ви думаєте. І чим глибше ви опускаєтеся нижче 48‑го рівня свідомості, тим більше переконуєтеся, що це правильний підхід.
Занепалі істоти, що перебувають на найнижчому рівні свідомості, абсолютно переконані, що це правильний підхід і що, продовжуючи шукати шлях — якийсь магічний спосіб — змусити Всесвіт відповідати їхньому ментальному образу, вони одного дня досягнуть успіху. Деякі з них спираються на досвід, коли їм, наприклад, вдалося заснувати компанію й розбудувати її до рівня домінуючої на ринку, забезпечивши роботою сотні тисяч людей, або коли вони стали диктаторами цілої нації, керували нею й, можливо, завойовували інші народи. Спираючись на цей досвід, вони переконують себе, що повинна існувати однозначна відповідність між образом у їхній свідомості та фізичними умовами, з якими вони стикаються.
Чи реалістична відповідність «один до одного»?
Як пояснили Майстер БІЛЬШЕ та Мати Марія, це насправді нереалістично. Ви ніколи не матимете відповідності «один до одного» між образом у вашому розумі та фізичними умовами, з якими стикаєтеся. Чому?
Тому що жоден чоловік чи жінка не є островом. Ви не єдина людина на планеті. Ви тут разом із вісьмома мільярдами інших людей, які також мають у своїй свідомості образи, які проєктують на Світло Матері. Ніколи не буде жодної Істоти у втіленні — навіть на природній планеті, а тим більше на неприродній, — яка мала б відповідність «один до одного між образом у розумі та фізичними умовами».
Мрія про досконалу матеріалізацію вашого образу — нездійсненна мрія, і вам, духовним людям, потрібно відмовитися від неї, якщо у вашому розумі досі залишаються її рештки. Дуже легко, узяти Вчення Вознесених Майстрів і подумати: «Але ж, коли Сен‑Жермен був диво‑людиною Європи, то Він міг узяти діамант із вадою й усунути цю ваду, через певний хімічний процес. Отже, це має бути можливим: якщо Я справді маю зв’язок із Вознесеними Майстрами, якщо Я справді вдосконалюю свої співтворчі здібності, Я мав би мати змогу досягти такої відповідності. Бо якщо мій образ ґрунтується на Христорозумі, він має проявитися».
Але саме це Мати Марія й намагалася вам пояснити: це нереалістичне очікування.
Експерименти нижче 48‑го рівня
Повернімося до запитання: що ви робите, коли реалізуєте свої співтворчі здібності на рівні свідомості нижче 48‑го? Як Я вже казав, ви експериментуєте над тим, що ви можете зробити своїм розумом. Які можливості й обмеження має людський розум? Що можна робити, а чого не можна?
Але понад усе, загальний експеримент, який ви проводите, полягає в тому, що настає момент, коли ви досягаєте точки, де вам уже досить вправлятися своїми творчими здібностями як відокремленій Істоті, коли ви свідомо усвідомлюєте, що більше не хочете бути де‑творцем, що більше не хочете використовувати здібності свого розуму як відокремлена Істота. І ви готові свідомо, добровільно відмовитися від такого способу реалізації своєї Свободи Волі й своїх співтворчих здібностей. Отже, ви назавжди відмовляєтеся від цього і повністю змінюєте свій підхід: замість того, щоб намагатися створити ментальний образ лише у своєму розумі, ви тягнетеся вгору, з’єднуючись із Вознесеними Майстрами, які представляють усю Ієрархію, що сягає до Самого Творця.
Ієрархія втілює Мудрість, здобуту від моменту появи цього Світу форми й до сьогодні. Те, до чого ви підключаєтеся — це колективний досвід співтворення. І тому ви можете, так би мовити, «приєднатися» до нього: вам не потрібно заново винаходити колесо, яке вже було винайдене до вас десятками тисяч Вознесених Істот.
Звісно, це збільшує ймовірність того, що ваша співтворчість буде успішною, а також приводить вас у відповідність із Христобаченням — як із вищим баченням того, що можливе, так і з практичним баченням того, що можливе у вашій поточній ситуації на Землі.
Відмова від дуальності
Ви бачите, що це пов’язано з поясненнями Майстра БІЛЬШЕ: «Якщо у вас є ментальний образ Вознесених Майстрів, ви не можете співтворити з Нами». І, як сказала Мати Марія: «Тоді ви не співтворите з Нами — ви співтворите з ментальним образом у власному розумі, ви співтворите зі своїм власним розумом», але це насправді є де‑творення — це просто продовження процесу, де ви вважаєте, що ваш розум може сформулювати образ, спроєктувати його на Світло Матері й отримати віддзеркалення від Світла Матері, давши відповідність «один до одного» між образом і фізичними умовами.
Іншими словами, Ми намагаємося допомогти вам побачити ось що: упродовж багатьох десятиліть, як Вознесені Майстри, Ми давали Вчення, а також давали інші Вчення, не завжди прямо називаючи Їх Нашими. Ми бачили, що є учні, які цього не схопили. Вони просто не ухопили саме того аспекту, який Я зараз вам подаю. І, спираючись на це спостереження, Ми в цій диспенсації дуже ретельно й поступово вибудовували все глибше й глибше розуміння дуальної свідомості.
І, як Я вже сказав, центральне усвідомлення, до якого вам потрібно прийти, перш ніж ви зможете почати співтворити, полягає саме в тому, що вам дозволено входити в дуальність, дозволено експериментувати з нею скільки завгодно довго, але це не є співтворенням. Ви не почнете співтворити, доки добровільно й свідомо не відмовитеся від реалізації своєї Свободи Волі та своїх співтворчих здібностей як відокремлена Істота.
Ми також дуже ретельно вибудували розуміння того, що в дуальності завжди є дві полярності, і вони завжди пов’язані з оцінним судженням: одне правильне, інше неправильне; одне добре, інше погане; одне реальне, інше нереальне. І коли ви перебуваєте в дуальності, поки ви все ще в ній, ви вважаєте, що одна з цих полярностей — просто «правильна». Ви вже не сприймаєте це як дуальність, ви сприймаєте це як «так воно є».
Бачити Вчення крізь дуалістичний фільтр
Коли ви чуєте про Вчення Вознесених Майстрів, і не усвідомлюєте, що таке дуальність, то ви переносите дуалістичний світогляд на Вознесених Майстрів. І тоді можете думати, що все, що Вознесені Майстри дають як Вчення — це «правильно», а вчення від занепалих істот — це «неправильно». Та це надто спрощений підхід. Наші Вчення не є «правильними» просто в протиставленні іншим, «неправильним» вченням. Наші Вчення виходять за межі дуалістичної шкали. До такого усвідомлення Ми дуже ретельно вели від початку цієї диспенсації.
Як Ми бачили впродовж років, найважче для людини, яка перебуває в дуальності — бачити лише крізь фільтр, дуалістичне забарвлення і не бути здатною побачити, що існує альтернатива дуальності.
Ви можете мислити інтелектуально, аналітично. Ви можете бачити дуалістичні полярності, дуалістичні крайнощі. І ви думаєте, що раз Ми, Вознесені Майстри, перебуваємо понад дуальністю, то Наші Вчення не є дуалістичними. І це вірно: Наші Вчення не дуалістичні. Але спосіб, у який учні дивляться на Наші Вчення, усе ще може бути дуалістичним.
Іншими словами, є учні, навіть у цій диспенсації, які знаходять Наші Вчення, чують про дуальну свідомість, але вважають, що вже не дивляться на Наші Вчення дуалістично. Вони переконані, що дивляться на них недуалістично, нейтрально. Та це не завжди так. Насправді більшість із вас проходить певний процес, перш ніж відпустить дуалістичне забарвлення, яке ви накладаєте на Наші Вчення й на Нас.
І це дуже тонкий, дуже складний процес на такій щільній планеті, як Земля, де є вислів Ісуса: «Будьте мудрі, як змії, і невинні, як голуби».
Ставати мудрими щодо дуалістичних хитрощів
Це не означає, що ви маєте стати «такими ж мудрими, як змії», бо змії мудрі по‑дуалістичному. Вони дуже вправно використовують свідомість дуальності, щоб створити завісу плутанини. Вони надзвичайно досвідчені в тому, щоби створювати дуалістичне забарвлення й накладати його на будь-яку ідею, навіть на Вчення Вознесених Майстрів, затягуючи Наші Вчення в дуалістичні «сипучі піски». Ви не стаєте такими ж вправними, як змії, у використанні дуальності. Ви стаєте мудрими щодо зміїв і щодо дуалістичних хитрощів, які вони завжди застосовують.
А «невинні, як голуби» означає, що ви не прагнете боротися з ними, доводити, що вони неправі, ставати розумнішими за них чи навіть прямо протистояти їм. Ви виходите за межі їхнього рівня свідомості. А який у них рівень свідомості? Дуже простий: вони досі думають, що настільки мудрі й настільки здатні, що можуть у своєму розумі сформулювати образ того, як насправді влаштований Всесвіт, не звертаючись до Вознесених Майстрів. І якщо ви прагнете стати «такими ж мудрими, як вони», ви все ще застрягаєте в тому самому стані свідомості. Ви все ще вважаєте, що ваш розум може сформулювати образ того, як насправді працює Світ. І навіть думаєте, що знайшовши Вчення Вознесених Майстрів, ви можете сформулювати кращий образ, спираючись на Наші Вчення.
Поступовий процес виходу з дуальності
Будьте тут дуже уважні, прислухайтеся до того, що Я кажу. Ми не звинувачуємо вас ні в чому. Ми самі були у втіленні на Землі. І коли Ми вперше почали пробуджуватися й ставити під сумнів дуальність, Ми реагували так само, як і ви, бо на такій щільній планеті просто неможливо діяти інакше.
Ви не можете миттєво пробудитиcя й побачити крізь усі дуалістичні ілюзії. Це поступовий процес. Але ви принаймні можете розпочати його, свідомо усвідомивши те, про що Я вам кажу. І тут важливо визнати: спочатку, коли ви знаходите Вчення Вознесених Майстрів, коли починаєте з ними працювати, вивчати їх та інтегрувати, то у вашому розумі існує суміш. У вас усе ще є багато дуалістичних ідей, вірувань, підходів, певне дуалістичне забарвлення, яке ви накладаєте на Нас. І в цьому немає «провини» — у тому сенсі, що цього не уникнути. Та це не є конструктивним, і заважатиме вам співтворити з Нами.
Виклик справжнього зв’язку з Вознесеними Майстрами
Чи бачите ви тепер, що Ми намагалися сказати? Співтворення вимагає, щоб ви встановили безпосередній зв’язок із Нами, Вознесеними Майстрами, а не з образом Нас, який існує у вашій свідомості.
Мало хто з вас усвідомлює, та по правді, навіть сам Посланець не до кінця усвідомлює, наскільки важким був для нього процес стати Посланцем. Бо йому довелося поставити під сумнів усі образи, які він мав про Вознесених Майстрів. Навіть ті образи, які він перейняв, будучи стільки років частиною диспенсації Summit Lighthouse, де існувало певне забарвлення того, «якими мають бути» Вознесені Майстри.
Знову ж таки, справа не в тому, що це було «неправильно». На той момент це і можна було дати, з огляду на колективну свідомість і на те, що то була остання диспенсація Епохи Риб. Ми нікого не звинувачуємо, Ми не озираємося й не кажемо: «Це було неправильно». Ми говоримо: «Тоді це було необхідним — практичною реальністю часу». Але для того, щоб стати Посланцем для Нас у новій диспенсації Епохи Водолія, Посланцю потрібно було поставити під сумнів власні образи, щоб не проєктувати на Нас те, що Ми маємо говорити, а чого не маємо говорити, і як Ми маємо це говорити.
У цьому процесі він зустрічав людей, які мали дуже конкретні образи Вознесених Майстрів, засновані на Summit Lighthouse, I AM Movement та інших попередніх диспенсаціях, і які прагнули проєктувати свої образи на нього: якщо він справжній Посланець Вознесених Майстрів, тоді все, що він отримує від Нас, повинно відповідати їхнім образам, сформованим на основі попередніх диспенсацій.
Але подивіться, до чого це веде. По‑перше, ці люди все ще перебувають у стані свідомості, де вважають, що можуть сформувати в уяві образ того, якими є Вознесені Майстри, і також вірять, що Ми повинні відповідати цьому образу. Що Ми «не маємо права» шокувати їх, дивувати, говорити щось, чого вони не очікують. Якщо ж Ми це робимо, то на їхню думку, Ми — «не справжні Майстри», або Посланець «щось перекрутив», і це його свідомість заважає. Саме цей ментальний механізм вам і потрібно побачити — і від нього поступово відмовитися, якщо ви прагнете до реального співтворення з Вознесеними Майстрами, а не до співтворення зі своїм власним образом про Нас.
Перетинання прірви
Вони так і не почали розуміти того, що Я сподіваюся, ви можете зрозуміти. Вони не співтворили з Нами. Вони співтворили з образами у власному розумі. А це означає, що між цим образом і Нами існує прірва. І з огляду на те, що Ми шануємо Свободу Волі, Ми маємо відійти вбік. І як говорив Майстер БІЛЬШЕ про закриття потоку у формі вісімки: він ніколи не закрився, тому що їхні енергії підносилися лише до певного рівня, але до Нашого рівня все ще залишалася прірва — і вони не змогли її перейти. А Ми нічого не могли з цим зробити.
Те, що Ми прагнемо зробити тут, — допомогти вам перетнути цю прірву. Але це означає використати Мудрість Другого Променя, щоб побачити, що робить зміїний розум. Знову ж таки, не ставтеся до цього надто лінійно. Можна сказати, що існує занепалий спосіб мислення, який для більшості занепалих істот спрямований, як Я вже казав, на накладання образу на Світло Матері й досягнення відповідності «один до одного» між фізичним проявом і образом. У матеріальному Всесвіті їхня увага спрямована назовні.
Але є також зміїний розум, спрямований угору, який вважає, що може накладати образи на духовну Сферу, на Бога. Змії вірять, що здатні сформулювати образ не лише того, як працює матеріальний Всесвіт, а й того, як працює духовна Сфера, як діє Бог, яким є Бог, якими є Вознесені Майстри.
Вихід із ваших ментальних образів
У цій диспенсації, Ми знову дуже обережно вибудовували Вчення так, щоб ви могли побачити хибність зміїного розуму. Яке призначення Христорозуму? Допомогти вам вийти з дуальності.
Вам дозволено увійти у відокремлення — так діє Закон Свободи Волі. Христосвідомість налаштована так, що незалежно від того, наскільки глибоко ви занурилися у відокремлення, ви можете підключитися до чогось поза власним розумом, що допоможе вам поставити під сумнів вашу ілюзію і зробити крок угору у свідомості — крок ближче до 48‑го рівня.
Але як це зробити? Лише підключившись до чогось поза вашим розумом.
Яке призначення Вознесених Майстрів? Ми — Ті, Хто керує Христосвідомістю для Землі. Наша мета — допомогти вам вийти за межі вашого поточного ментального образу, а не підтвердити його. Розумієте: якщо Ми підтвердимо ваш ментальний образ, Ми не допоможемо вам із нього вийти.
Ви не можете мати торт і водночас з’їсти його. Є певні бінарні умови: або / або. Як Ми вже говорили, ви не можете бути відокремленою Істотою і водночас бути в єднанні. Це неможливо. Ви не можете бути не вознесеними й вознесеними одночасно. Це нелогічно.
Ми як Вознесені Майстри ніколи не будемо підлаштовуватися під ваші ментальні образи. Доки ви настільки закохані у свій образ Нас, що не дозволяєте Нам вас здивувати, Ми мусимо відійти й сказати: «Вони зробили свій вибір. Вони обрали свій ментальний образ про Нас замість Нас, і Ми повинні шанувати цей вибір. Тож Ми маємо залишити їх у стані відокремлення».
І цей процес триває аж до 96‑го рівня свідомості. Бо коли ви підноситеся, навіть після того, як знову встановили зв’язок і йдете курсом самовладання до 96‑го рівня, у вас усе ще є ментальні образи Нас, духовної Сфери, самих себе.
96‑й рівень
Увесь курс самовладання, створено для того, щоб допомогти вам поступово скидати образи. Але на 96‑му рівні вам потрібно пройти ту ініціацію, яку Ми вже описували на кількох конференціях: ініціацію відпускання зосередженості на собі.
Хоча Ми описували цю зосередженість на собі різними способами, її суть дуже проста: ви все ще прагнете визначити в своїй свідомості образ. Ви все ще вважаєте, що можете сформувати в розумі образ того, як «має» працювати Світ. Ви навіть думаєте, що коли підноситеся духовним шляхом, вивчаєте й застосовуєте Вчення Вознесених Майстрів, то зрештою настане момент, коли ви сформуєте остаточний образ того, як усе влаштовано. І ви навіть вірите, що одного дня Христосвідомість, Вознесені Майстри цей образ підтвердять.
Пошук підтвердження свого образу «Я»
Ви шукаєте підтвердження і це змушує вас зосереджуватися на собі: Це не означає, що ви не просуваєтеся шляхом. Ви піднімаєтеся з 48‑го на 49‑й рівень, відпускаючи одне відокремлене «я», одну ілюзію. Ви продовжуєте відпускати ілюзії, поки не досягнете 96‑го рівня. І ви відпустили багато ілюзій — Я кажу «ви», але Ми всі робили те саме у втіленні — при цьому зберігали той останній образ себе: ким ви є, що ви є, у якому Світі перебуваєте, якою є духовна Сфера, якими є ваші Вознесені Вчителі.
Ви досі підтримуєте ілюзію, що можете це визначити і одного дня це буде підтверджено. У вашій свідомості цей образ має епічне значення. Коли ви дивитеся крізь фільтр образу, то це питання життя і смерті — епічно важливо, щоб цей образ був підтверджений.
І здебільшого багато людей, піднімаючись до 96‑го рівня, постійно шукають підтвердження. Ви готові відпускати певні ілюзії: кажете собі «Я помилявся в цьому», «Я не до кінця розумів ось це». Ви відпускаєте те, відпускаєте інше, але все ще сподіваєтеся, що є щось одне, що буде підтверджено. І ви сподіваєтеся, що Вчення Вознесених Майстрів — або навіть Наша поява — підтвердять цей останній образ.
Є певний відсоток учнів, які це «зчитують», які починають ставити під сумнів цей образ ще до того, як досягнуть 96‑го рівня. Є й інші, які навіть не здогадуються, що там є щось, що потребує сумніву. Вони піднімаються до 96‑го рівня, готові відмовлятися від усіх інших ілюзій, бо вважають, що зосередженість на собі не є ілюзією — вона буде підтверджена. І вони думають, що особисте Христобуття означає остаточне підтвердження їхнього образу себе.
Але в реальності цей особливий образ себе, це останнє відокремлене «я», не має жодного епічного значення. Епічне значення воно має тільки для его, бо це останні залишки его, які ви несете з рівнів нижче 48‑го — дуалістичне его, яке ви взяли на себе і створили нижче 48‑го рівня.
Ви поступово його скидаєте, але є певне ядро цього дуалістичного его, яке ви несете з собою до 96‑го рівня і від якого справді не можете відмовитися, як від останнього привида, доки не будете «розп’яті на хресті». І доки не матимете того ж усвідомлення, яке мав Ісус на хресті. Я говорю не про фізичне розп’яття, а метафорично — про момент, коли Він усвідомив, що Його образ того, що має чи не має з Ним статися, повинен піти, бо це була ілюзія. Бог не підтвердить Його образ себе, знявши Його з хреста. Він мав дозволити Своєму тілу померти на хресті.
Відчуваючи себе психологічно розп’ятими
І з вами те саме. Ви маєте дійти до моменту, коли будете готові й згодні побачити цей образ себе й відпустити його. Якщо ви почнете ставити його під сумнів ще до того, як досягнете 96‑го рівня, ви можете зробити це, не проходячи через стан розп’яття. Але якщо ні, ви побачите, що поступово заводите себе в ситуацію, де психологічно, ментально почуваєтеся розп’ятими. Вам нема куди дітися. Ви не можете витримати нинішніх умов. Ви не можете витримати свого теперішнього відчуття себе.
І тому ви почуваєтеся, як Ісус на хресті: ваші очікування отримати підтвердження ніколи не справдяться. І тоді, сподіваймося, коли ви «висите на хресті», ви зможете відпустити цього останнього привида. Інакше ви почнете опускатися нижче 96‑го рівня, намагаючись і далі підтвердити це відокремлене відчуття себе. Але якщо ви почали сумніватися в ньому ще до того, як досягнете 96‑го рівня, вам не потрібно доходити до точки, де ви відчуєте себе розп’ятими, бо ви можете побачити, що це «я» нічим не відрізняється від усіх інших «я», які ви вже відпустили.
Для его воно має епічні масштаби, але для Свідомого «Я» це таке саме «я», як будь‑яке інше. Воно ґрунтується на ілюзії. Воно базується на певному переконанні, можливо, дуже витонченому. Але все це — лише ілюзія. І коли ви бачите цю ілюзію, насправді відпустити «я» на 96‑му рівні не важче, ніж відпустити всі інші «я», від яких ви вже відмовилися.
Ви можете створити імпульс, який полегшить вам відмову від останнього елемента его. Але якщо ви не бачите «я», вам буквально доведеться пройти «важким шляхом» — дійти до точки, де відчуєте себе розп’ятими. І тоді виникає спокуса «зняти себе з хреста», увійшовши в заперечення потреби «віддати духа». І тоді ви опускаєтеся нижче 96‑го рівня, а можливо, навіть нижче 48‑го, намагаючись підтвердити це останнє відокремлене «я». Ви прагнутимете його розвивати, робити його все витонченішим.
Різниця тут насправді полягає в тому, чи схопили ви те, про що Посланець сказав в одній із відповідей учора: чи розумієте ви, що духовний шлях, шлях до Христобуття, шлях до Вознесіння — це шлях відпускання, а не накопичення? Чи ви думаєте, що йдеться про набуття якоїсь особливої здібності, визначеної тут, на Землі, яка «потребує підтвердження»? Як ви вважаєте: духовний шлях — це підтвердження відокремленого «я» чи відмова від відокремленого «я»?
Поєднання з Майстрами
Що потрібно, щоб ви могли співтворити з Нами? Насамперед вам потрібно поєднатися. Ви не можете співтворити з віддаленим Богом на небі, бо завжди залишатиметься прірва. Якщо Ми маємо співтворити з вами, ви маєте поєднатися з Нами. Ми не можемо зробити це замість вас.
Ми просто «Є Тим» Хто «Ми Є». Ми зараз тут із вами. Можливо, ви думаєте, що в попередній диспенсації Нас бачили «десь дуже високо», і треба було створити силове поле, щоб Ми могли «спуститися» й дати диктування. Можливо, ви й досі думаєте, що Ми «десь там, далеко», але Ми всюди в матеріальному Всесвіті, тому що матеріальний Всесвіт існує в Наших Розумах. Він створений із Розуму Елохім і навіть Нас, Чоханів. Ми служимо, підтримуючи матеріальний Всесвіт.
Можна сказати, що Земля перебуває в Моїй свідомості, і Мій розум пронизує, взаємопроникає кожну молекулу, кожен атом — а отже, Я також тут, із вами. Ви можете думати, що Я «десь за Посланцем», який промовляє як канал, але Я скрізь, зокрема з вами особисто, індивідуально. І як ви індивідуально співтворитимете зі Мною, якщо не поєднаєтеся зі Мною у своїй свідомості? Наявність Посланця, який приймає диктант — це лише груба початкова спроба допомогти вам подолати відчуття дистанції, щоб ви могли поєднатися з Нами безпосередньо у своїй свідомості. Але це по‑справжньому неможливо, доки ви не досягнете 96‑го рівня і не відпустите те останнє відокремлене «я», яке створює прірву між вами і Нами.
І коли ви відпускаєте його, може здаватися, ніби ви відмовляєтеся від чогось і не знаєте, що прийде натомість, бо ви так довго були звиклі до цього відчуття себе, що давно вважали його тим, ким ви є. Але коли ви починаєте ставити його під сумнів, ви усвідомлюєте: Це не те, ким «Я Є». І тоді можете дійти до точки, де готові сказати: «Я відпускаю це «я», хай буде що буде».
І ви побачите, як ваше відокремлене «я», цей останній залишок его, разом із усіма темними силами, пов’язаними із Землею, кричить вам: «Не смій це відпускати! Від тебе нічого не залишиться, це і є ти, ти маєш триматися за «я», інакше ти станеш ніким».
Саме тому Ми знову дали вам Вчення про Свідоме «Я». Свідоме «Я» створило відокремлене відчуття ідентичності, але не стало ним. Коли ви відпускаєте останній елемент его, Свідоме «Я» не вмирає, не зникає, не перетворюється на «ніщо».
Що відбувається? Воно просто з’єднується з «Я Є» Присутністю, із Вознесеними Майстрами. Як Я вже сказав, Ми тут із вами. Чому ви Нас не бачите? Чому не відчуваєте Нас? Тому що є те останнє «я», яке створює відстань між Нами і вами. Коли ви відпускаєте це «я», ви починаєте Нас відчувати. Не безперервно — Посланець не відчуває Нас щохвилини щодня, коли виконує звичайні завдання; він просто зосереджений на тому, що робить. Але він може з’єднатися з Нами будь‑коли — і ви так само зможете, коли досягнете цього рівня.
Ви не станете маріонеткою, якій Ми весь час наказуємо, що робити. Ні. Моє бажання — допомогти вам побачити, що ви не будете самотніми, не будете «ніким». Але ви також не отримаєте того підтвердження, якого шукає его. Ви усвідомите, що є Свідомим «Я» — і вам не потрібне жодне підтвердження.
Немає нічого «особливого» в Посланці
Якщо дивитися з егоцентричної позиції відокремлення, можна сказати: «Посланця Вознесених Майстрів підтверджено як особливого». Але він є Посланцем Вознесених Майстрів саме тому, що відмовився від бажання бути «особливим» і бути підтвердженим Нами. Він відпустив це ще до того, як Ісус почав працювати з ним у 2002 році. І якби він не відпустив цього останнього «привида», він просто не став би Посланцем — усе настільки просто. Сенс у тому, що в Посланці немає нічого особливого. Він ніколи сам так не стверджував, і Ми також ніколи не стверджували цього, окрім факту, що він був готовий відпустити те, що ви поки ще не відпустили — але від чого ви так само здатні відмовитися, як і він.
Якщо сумніваєтеся в цьому, візьміть щось невелике, тримайте двома пальцями і просто розтисніть пальці — воно впаде на підлогу. Чудовий приклад. У Посланця немає жодної «особливої» здатності, якої не маєте ви, — відкрийте «пальці» й відпустіть, внутрішньо відпустіть. Це і є ключова умова, яка необхідна, щоб іти шляхом до Христобуття.
«Я нічого не можу робити Сам»
Сьогодні існує багато визначень духовного шляху, і навіть деякі учні Вознесених Майстрів створили власні визначення на основі Наших Вчень, вважаючи, що духовний шлях — це шлях досягнення й підтвердження - набуття «особливих здібностей». Так, ви можете набути певних особливих здібностей вище 96‑го рівня свідомості, але справжні здібності ви не отримаєте, доки не відмовитеся від нижчого бачення шляху, де ви постійно шукаєте підтвердження.
Ісус мав особливі здібності, значно більші, ніж цей Посланець, але йому довелося відмовитися від бажання бути підтвердженим, перш ніж Він отримав ці здібності. І все ж Ісус пам’ятав — як можна побачити навіть у Писанні: «Я від Себе Сам нічого чинити не можу». Ісус не бачив Себе як того, хто «має особливі здібності», так само, як і Посланець не дозволяє собі бачити себе таким. І тоді, можливо, Дух зробить щось через вас, а можливо, й не зробить нічого «особливого» через вас. Але в обох випадках ви перебуваєте в Мирі, бо усвідомлюєте: «Я від себе самого нічого не можу зробити» — і ви більше не намагаєтеся «зробити щось» із відокремленого «я».
Відмова від почуття відокремлення назавжди
Повертаючись до того, з чого Я почав: співтворення вимагає, щоб ви побачили дуальність і побачили, що вхід у дуальність був необхідним кроком. Він був потрібен для того, щоб ви дослідили, що можете зробити своєю Свободою Волі, набули досвіду використання своїх співтворчих здібностей як відокремлена Істота, аби потім ви могли повернутися, відпустити це — й вознестися.
У Вознесеній Сфері жоден Майстер не використовує Свої здібності як відокремлена Істота. Ми всі перебуваємо в гармонії один з одним через Єдиний Розум. Ми з Майстром БІЛЬШЕ можемо зустрітися й обговорити, що Можемо дати на певній конференції. І в Нас ніколи не буває суперечок або «розходження думок» щодо цього. Ми бачимо, як можемо доповнювати й підсилювати один одного. У Вознесеній Сфері Ми добровільно відмовилися від здатності користуватися Свободою Волі як відокремлені Істоти.
Це — ключова умова для вознесіння. Інакше занепалі істоти знайшли б спосіб «прокрастися» у Вознесену Сферу й створили б там таку ж руйнацію, як створили на Землі. Звичайно, вони ніколи не зможуть цього зробити — ви бачите, чому існує абсолютний бар’єр.
Або ви відмовляєтеся від бажання, щоб відокремлене «я» було «господарем Всесвіту», й усвідомлюєте, що є справжні Володарі Всесвіту — але вони перебувають на принципово іншому рівні свідомості, ніж ви в невознесеному стані. І вони піднеслися до цього рівня свідомості, відмовившись від бажання бути підтвердженими в цьому Світі, шукаючи винагороди на Небі, а не на Землі. І коли ви це бачите й відпускаєте, саме тоді ви проходите 96‑й рівень.
У вас усе ще, як Ми пояснювали, залишаються ілюзії, які опустили вас зі 144‑го до 96‑го рівня, і з якими ви працюєте — як працює цей Посланець, як працюють усі, хто піднявся вище 96‑го рівня. Ви ще не в «остаточному» стані свідомості, але ви пройшли надзвичайно важливий поворот — подолали зосередженість на відокремленому «я».
Прагнення піднести ціле
І що ж ви тоді можете робити? Замість того, щоб прагнути «піднести себе», ви прагнете піднести ціле. Саме тоді ви направду співтворите. Бо що робимо Ми як Вознесені Майстри? Ми прагнемо піднести ціле.
З земної точки зору, і Ми бачили це в учнів Вознесених Майстрів упродовж років, можна думати: «Деякі Майстри вищі за інших. Санат Кумара на вищому рівні, ніж Лорд Ланто». Але у Вознесеній Сфері все це розчиняється. З певної точки зору, існує Ієрархія різних рівнів навіть вознесеного усвідомлення. І, звісно, Санат Кумара вознісся задовго до Мене й сьогодні перебуває на вищому рівні усвідомлення, ніж Я. Але з цим не пов’язано жодного оціночного судження. Санат Кумара не бачить Себе «більш особливим».
Не відбувається так, що на Вознесеному рівні хтось думає: «Тепер Я вознісся, тепер Я хочу досягти вищого рівня, ніж усі інші Майстри. Я піднімуся на вершину й стану найважливішим Вознесеним Майстром». Усе це відпадає — або ви взагалі не можете вознестися. Це позбавлене сенсу. Сам підхід втрачає сенс так само, як дуалістичні полярності втрачають сенс, коли ви проходите ініціацію на 96‑му рівні.
Ви вже не прагнете співтворити, щоб досягти чогось, чого ще ніхто не досяг, або завоювати «особливий статус». Усе це відпадає, і ви просто шукаєте своє місце в цілому: як ви можете служити разом із Вознесеними Майстрами, щоб піднести це ціле.
Чому духовний шлях не є лінійним
Чи є зростання, пробудження, вознесіння поступовим процесом? Це лінійний процес? Чи є зростання і співтворення лінійним або нелінійним процесом?
Ви не можете відповісти на це запитання остаточно, бо саме запитання ставиться з певного рівня свідомості. А те, як цей рівень свідомості формулює запитання, вже забарвлене дуальністю. Коли ви підноситеся над тим рівнем свідомості, який сформулював запитання, саме запитання «зникає». Воно стає беззмістовним. Розрізнення втрачає сенс.
Так, Ми дали вам дуже лінійний образ: починаючи з 48‑го рівня, ви проходите через сім книг курсу «Шлях до самовладання» до 96‑го рівня. Але чи є гарантія, що людина, яка візьме книгу Майстра БІЛЬШЕ, почне з першого розділу, виконуватиме вправу, вивчить її — гарантовано підніметься з 48‑го на 49‑й рівень? І якщо вона візьме другий розділ, зробить те саме й пройде всі інші книги — чи гарантовано досягне 96‑го рівня? Ні. Бо це не повністю лінійний, механічний процес. Саме до такого — звести Всесвіт до механіки — прагнуть занепалі істоти. Але це неможливо, бо все є творчим процесом.
Творець мав бачення, коли почав творити Світ форми, але це бачення не було «зацементованим». Воно переглядалося багато разів у міру розгортання Сфер. Тож навіть саме творіння не є механічним, лінійним процесом. Воно вимагає вибору.
Чи може так статися, що людина, яка розпочала з книги Майстра БІЛЬШЕ й деякий час проходила курс, раптом прокинеться на 96‑му рівні? Так, можливо — якщо вона пройшла нижчі рівні в попередньому втіленні й у цьому житті їй лише потрібно відновити зв’язок із тим, чого вона досягла раніше.
Можливо й так, що людина, працюючи з однією з «нижчих» книг, скажімо, з Моєю книгою про Другий Промінь, раптом побачить, у чому насправді полягає ініціація на 96‑му рівні — і тоді зможе відпустити зосередженість на відокремленому «я».
Це не означає, що їй не доведеться пройти інші ініціації, але це стане набагато легше, коли вона побачить корінь цієї зосередженості на собі. Процес не є лінійно‑механічним, але Ми намагалися дати вам лінійні кроки, щоб ви могли уникнути плутанини, яка завжди прагне збити вас із шляху. На Землі багато плутанини, стільки впливу колективної свідомості, темних сил і занепалих істот, які прагнуть відхилити вас від вашого шляху. І одним із захистів від цього є лінійний, структурований, поетапний процес, бо він допомагає вам нарощувати імпульс і продовжувати рух.
Це дуже допоможе вам — але не може дати абсолютної гарантії, бо врешті все зводиться до ваших виборів. Як кажуть у квантовій фізиці, можна обчислити ймовірність, що щось станеться. І якщо людина проходить курс самовладання, то чим вище вона підноситься, тим вища ймовірність, що пройде ініціацію на 96‑му рівні.
Але ви ніколи не можете, так само, як у квантовій фізиці, з упевненістю передбачити, де саме «опиниться електрон» вашої Істоти. Чи зробить він вибір побачити зосередженість на собі й відпустити її, чи продовжить намагатися її підтвердити.
Цим Я зробив Свій внесок, і для Мене було великою радістю поділитися із вами. Напевно, ви бачите, що Я, як Владика Другого Променя, маю схильність звертатися до вашого логічного, міркуючого, раціонального розуму й показувати невідповідності. Це справді якість Другого Променя. Як сказав Ісус: «Давайте міркувати разом». Міркуймо.
Ви не можете домислити собі шлях до Неба. До Неба можна дійти лише через відпускання. Але ви можете міркувати так, щоб вам стало легше зробити цей останній крок — відпустити зосередженість на відокремленому «я», бо раціональний розум може побачити — це лише чергове «я», яке нічим не відрізняється від усіх інших «я», які ви вже відпустили.
Чому б вам не відпустити й це останнє «я» — нарешті, не звільнитися від забарвлення, яке так довго вас переслідувало, змушуючи постійно турбуватися: «Чи підтвердять мене, чи принизять? Коли мене підтвердять? Як це станеться? Коли Майстри з’являться й нарешті визнають усе, що я зробив?» Коли ви відпускаєте це, ви переживаєте найбільше полегшення, яке тільки можете відчути на Землі. Абсолютно найбільше.
Ми, всі хто Вознісся, пройшли через це. І, озираючись назад, Ми досі говоримо: «Це було навіть більшим полегшенням, ніж саме вознесіння». Бо коли ви досягаєте 144‑го рівня, вознесіння вже не видається таким великим стрибком, бо ви зробили так багато кроків, а це просто ще один.
І з цим Я зроблю ще один крок назад у Свій «звичний» стан, як би ви його не уявляли. І постає запитання: чи Я «покидаю» вас, чи Я з вами завжди? Вибір за вами, бо Свій вибір Я зробив, коли вознісся.
Лорд Ланто, «Я Є».